Контрольная работа: Валові витрати

Контрольная работа: Валові витрати

Міністерство освіти і науки України

Міжгалузевий інститут управління

Кафедра ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

Контрольна  робота

З дисципліни “Податковий облік”

На тему:  “Валові витрати”

Студентки  IV курсу групи БД - 101

Чуркіна Ольга Юріївна

                                                                                                   ___________

 (підпис)

  Науковий керівник:

Іващенко Б.А.

__________

           (підпис)      

Київ –2003р.

План

Вступ

1.         Поняття та облік оподатковуваного прибутку підприємств

2.         Валові витрати

2.1.     Облік витрат, які включаються до складу валових витрат

2.2.     Облік витрат, які не включаються до складу валових витрат

2.3.     Облік витрат, які виключаються зі складу валових витрат

3.         Облік витрат, які включаються до складу валових витрат при дотриманні певних умов

Висновки

Список використаної літератури

Вступ.

Оподаткування підприємств невід’ємна складова податкової політики та системи бухгалтерського обліку будь-якої країни. В умовах ринкової економіки бюджетні надходження залежать від результатів діяльності суб’єктів господарювання. Тому раціонально організована система оподаткування повинна стимулювати господарську і підприємницьку ніціативу, бути простою і зрозумілою, забезпечувати ефективність процесу стягнення податків. Крім цього, вона повинна бути стабільною.

В Україні система оподаткування підприємств характеризується частою зміною об’єкта оподаткування. Так, у 1991р. податок справлявся з прибутку; у 1992р. – з доходу, І квартал; у 1993р. – з прибутку, ІІ квартал; у 1993-1994р.р. знову з доходу; 1995-1997р.р. з прибутку.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” докорінно змінив підхід до цього виду оподаткування як Закон України “Про податок на додану вартість” – порядок обліку ПДВ. За 6 років дії цих законів було внесено більше двохсот змін і доповнень, що триває й донині.

У такій ситуації система оподаткування може реалізувати свої функції лише за певних умов, а саме: наявність системи обліку, яка б адекватно відображала реальну економічну ситуацію і забезпечувала можливість контролю за справлянням податків, а також відповідний рівень кваліфікації спеціалістів. Це, у свою чергу, зумовило потребу в податковому обліку, який визначає суми податків і здійснює контроль за їх сплатою.

1.   Поняття та облік оподатковуваного прибутку підприємств.

Кінцевим фінансовим результатом діяльност підприємства та основним джерелом, за рахунок якого підприємство в процес діяльності розвиває свою матеріальну базу, стимулює працю, виплачує дивіденди засновникам, є прибуток. Тому оподаткування прибутку займає найважливіше місце у діяльності будь-якого підприємства. Адже від правильності визначення оподаткованого прибутку, повноти та своєчасності перерахування до бюджету відповідних коштів залежить діяльність того чи іншого підприємства у майбутньому.

Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено дещо іншу ніж раніше методику визначення суми прибутку, що оподатковують. Вона значно відрізняється і від методики визначення прибутку у фінансовому обліку. Методику формування прибутку за різними системами обліку і звітності, зокрема податковою та фінансовою. (див. рис.1)

Рис.1

або

Як відомо, в податковому обліку використовують поняття “валові доходи”, “валові витрати” та “амортизаційні відрахування”.

Валові доходи – це загальні сума доходів підприємства від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валові витрати – це сума будь-яких витрат підприємства у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) підприємством для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів – це поступове віднесеня витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення та зменшення скоригованого прибутку підприємства у межах норм амортизаційних відрахувань.

Оподаткований прибуток визначають у такій послідовності: (рис.2)

Об’єкт оподаткування

Рис.2

1.  Визначають сукупний валовий доход.

Сукупний валовий доход – це доход від усіх видів діяльності, отриманий платником податку протягом звітного періоду.

2.  Коригують сукупний валовий доход, зменшуючи його суму доходів, які за змістом підлягають виключенню зі складу валових доходів для оподаткування, тобто визначають скоригований валовий доход.

3.  Зменшують скоригований валовий доход на суму валових витрат та на суму амортизаційних відрахувань. Загальну суму оподаткованого прибутку визачають за формулою:

ОП = СВД – (ЗВВ - В) – (АВ – А),

де ОП – оподаткований прибуток;

СВД – скоригований валовий доход;

ЗВВ – загальна сума валових витрат;

В – витрати, що підлягають виключенню зі складу свалових витрат для оподаткування;

АВ – амортизаційні відрахування;

А – сума амортизаційних відрахувань, що підлягають виключенню для оподаткування.

2.   Валові витрати.

Валовий доход – це загальна сума доходу підприємства від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Крім поняття валових доходів, у господарській діяльності використовують показник доходи від діяльност підприємства.

Валові витрати – це сума будь-яких витрат підприємства у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюють як компенсацію вартості товарів (робіт, послуг), які купують для використання у власній господарській діяльності.

Між валовими витратами та витратами виробництва (діяльності) є певні відмінності та взаємозв’язок.

Відмінності валових витрат виробництва (діяльності) у наступному:

a)  Валові витрати – об’єкт податкового обліку, а витрати виробництва (діяльності) – об’єкт фінансового обліку.

b)  До валових включають будь-які витрати, пов’язані з придбанням сировини, матеріалів (робіт, послуг). На витрати виробництва (діяльності) вартість придбаних товаро-матеріальних цінностей не відносять, а лише списують їх витрачання. У фінансовому обліку вартість отриманої сировини, матеріалів обліковують у склад виробничих запасів.

c)  До валових витрат включають попередню оплату постачальникам за товарно-матеріальні цінності.

Грошові кошти, перераховані як попередня оплата, у фінансовому обліку витратами виробництва (діяльності) не вважають, а зараховують до складу дебіторської заборгованості.

d)   Амортизацію основних засобів у валові витрати не включають, а відносять до витрат виробництва (діяльності) та обліковують у складі виробничої собівартост продукції виробничих накладних, адміністративних та збитових витрат.

e)   Валов витрати обліковують, щоб визначити оподатковуваний прибуток.

     Витрати виробництва (діяльності) обліковують для визначення собівартост виробленої продукції (робіт. послуг) і обчислення фінансового результату діяльності підприємства.

f)   Витрати на сплату штрафів, неустойки, пені за порушення умов господарських договорів на користь інших осіб не включають до складу валових витрат. У фінансовому обліку визнані штрафи, пені, неустойки включають до витрат виробництва (діяльності) обліковують у складі інших витрат операційної діяльності.

Спільним в обліку валових витрат витрат виробництва (діяльності) є наступне:

v  Валові витрати витрати виробництва (діяльності) базуються на основі первинних документів;

v  Традиційні витрати виробництва (діяльності), зокрема витрати на оплату праці, на соціальні заходи, на обов’язковий аудит тощо є одночасно й валовими витратами.

Усі витрати підприємства поділяють на 4 групи: (рис.3)

Рис. 3

Склад валових витрат

2.1. Витрати, як включають до складу валових витрат.

1.      Суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням вирбництва, продажем продукції (робіт, послуг), безпосередньо пов’язаних з отриманням доходу.

До них включають:

ü  Вартість придбаних сировини і матеріалів, куплених комплектуючих виробів і напівфабрикатів, палива й електроенергії, тари і пакувальних матеріалів, послуг водопостачання та інших витрат, пов’язаних зі здійсненням господарської діяльності підприємства;

ü  Вартість куплених товарів, реалізованих за період (квартал), що підлягає оподаткуванню;

ü  Витрати, пов’язан з реалізацією готової продукції, зокрема пакуванням, зберіганням, вантажними роботами і транспортуванням (якщо це обумовлено договорами), сплатою комісійних винагород за посередницькі послуги стороннім організаціям та особам;

ü  Плата за оренду основних фондів, що використовують у господарській діяльності підприємства (рис. 4);

ü  Плата за надання підприємству банківських послуг (відкриття і ведення рахунків, здійснення операцій за рахунками), а також поштово-телеграфні та інші витрати, пов’язані з виконанням банками доручень підприємства;

ü  Суми витрат на оплату послуг зв’язку, обчислювальних центрів, за користування комп’ютерними мережами;

ü  Сума витрат на оплату робіт за сертифікацію продукції, консультаційні та інформаційні послуги;

ü  Інші витрати підприємства.

Рис.4

Витрати, зв’язані з операціями оренди

2.     Суми коштів чи вартість майна, добровільно перерахованих до Державного бюджету України, до бюджетів територіальних громад, до неприбуткових організацій.

Для платників податку на прибуток передбачено обмеження суми зазначених витрат, які можуть бути віднесені до складу валових у розмірі 4% від оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду.

3.     Суми сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), зокрема:

◦   мито;

◦   митний державний збір;

◦   плата (податок) за землю;

◦   податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

◦   збір за спеціальне використання природних ресурсів;

◦   збір за забруднення навколишнього середовища;

◦   збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

◦   збір на обов’язкове соціальне страхування;

◦   збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

4.     Поліпшення основних фондів розуміють як поточний, капітальний ремонт, реконструкція та модернізація основних фондів.

Для підприємств передбачено обмеження суми витрат, що можуть бути віднесені до складу валових, яке становить 5% від сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.(рис.5)

Витрати, що перевищують вказану суму, відносять на збільшення балансової вартості окремих об’єктів основних фондів. Вони підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів.

Крім цього, якщо договір оперативного лізингу (оренди) зобов’язує або дозволяєб орендарю здійснювати поліпшення об’єкта оперативного лізингу (оренди), то орендар може збільшити балансову вартість відповідної групи основних фондів на вартість фактично проведених поліпшень такого об’єкта. При цьому орендар не враховує балансову вартість об’єкта оперативного лізингу (оренди), за винятком вартості  фактично проведених його поліпшень.

Таким чином, вартість ремонту основних засобів, орендованих за договором оперативного лізингу (оренди), яким зокрема передбачена можливість поліпшення таких основних засобів, орендар відносить до валових витрат на суму, що не перевищує 5% сукупної балансово вартості груп основних фондів орендаря на початок звітного року. При цьому у вказаній сумі не враховують балансову вартість об’єкта  оперативного лізингу (оренди). Витрати, що перевищують вказану суму, належать на збільшення (створення) балансової вартості об’єктів відповідних груп основних фондів підлягають амортизації за нормами, передбаченими для таких основних фондів.

Рис.5

Порядок списання витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію основних фондів.

5.     Якщо підприємство не є платником податку на додану вартість, воно має право включити до своїх валових витрат суми ПДВ, сплачені у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відносять на валові витрати такого підприємства.

До складу витрат підприємства також включають частково сплачені суми ПДВ, якщо воно одночасно здійснює оподатковувані операції з продажу товарів (робіт, послуг) та операції, звільнені від оподаткування, чи такі, що не є об’єктом обкладання ПДВ.

6.     Суми витрат підприємства за надання послуг, виконання робіт пов’язаною особою, вартість яких визначають виходячи з договірних цін, але не більших за звичайн ціни, що діяли на дату наданя чи виконання.

7.     Витрати на придбання основних фондів або нематеріальних активів для їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) нших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам.

8.     Збитки від продажу (розміщення) дисконтних цінних паперів, емітованих підприємствами (відображають у податковий період, протягом якого відбувся продаж (розміщення) таких цінних паперів).

9.     Від’ємна різниця від перерахунку у гривні іноземної валюти, що перебувала на обліку підприємства на кінець звітного періоду, у разі зменшення валютного курсу Національного банку України (рис.6)

Рис.6

Витрати за операціями з валютними цінностями.

Прод. на ст.11

Прод. рис.6

10.    Від’ємна різниця від перерахунку у гривні дебіторської заборгованості в іноземній валюті, що перебувала на обліку підприємства на кінець звітного періоду, при зменшенні валютного (обмінного) курсу Національного банку України, а також додатна різниця від перерахунку кредиторської заборгованості при збільшенн вказаного курсу (рис.7)

Рис.7

Витрати при операціях з валютними цінностями

11.    Залишкова вартість об’єкта основних фондів групи І при досягненні за наслідками амортизації балансовою вартістю такого об’єкта розміру ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

12.    Сума перевищення балансової вартості окремих об’єктів груп основних фондів та нематеріальних активів над виручкою від продажу (рис. 8)

Рис.8

Витрати за операціями з основними фондами та нематеріальними активами (продаж основних фондів та нематеріальних активів).

13.    Сума балансової вартості окремого об’єкта основних фондів групи І у разі вимушено зміни основних фондів, якщо через не залежні від підприємства обставини вони (чи їх частина) зруйновані, вкрадені чи підлягають знесенню, або підприємство змушене відмовлятися від використання таких основних фондів через загрозу чи неминучу заміну, зруйнування або знесення (за умови підтвердження наявност такої загрози або неминучості). (рис. 9)

Рис.9

Витрати за операціями з основними фондами та нематеріальними активами (ліквідація основних фондів)

14.    Вартість робіт, пов’язаних з ліквідацією основних фондів, виконаних власними силами.

15.    Витрати підприємства зі слати процентів за депозитами, орендних платежах цивільно-правових договорах пов’язаним з підприємством особам, як визначають виходячи із договірних цін (процентних ставок за депозит), але не вищих за звичайні ціни (звичайні процентні ставки за депозит.)

16.    Витрати нноваційних центрів від реалізації інновіційного продукту.

2.2. Облік витрат, які невключають до складу валових витрат.

До складу валових не включають так витрати:

1)  витрати на потреби, не пов’язані з веденням господарської діяльності.

Законом України Про оподаткування прибутку підприємтсв” визначено, що господарська діяльність це діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, якщо особиста участь цієї особи в організації такої діяльност регулярною, постійною та істотною.

    До зазначених витрат належать:

ü  витрати на організацію і проведення прийомів, презентацій, свят, розваг і відпочинку, придбання і розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків і пожертвувань неприбутковим організаціям і витрат, пов’язаних із проведенням рекламно діяльності.) Ці обмеження не стосуються підприємств, діяльність яких полягає в організації прийомів, презентацій і свят на замовлення та здійснюють за рахунок нших осіб;

ü  витрати на придбання лотерей, участь в азартних іграх;

ü  фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком на оплату праці та інших виплат, передбачених чинним законодавстовм.

2)  витрати на сплату податку на прибуток;

3)  витрати на сплату податку на нерухомість;

4)  витрати на сплату податку на дивіденди;

5)  витрати на сплату податку від грального бізнесу;

6)  витрати на сплату податку на репартацію доходів;

7)  витрати на сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються для виробничого чи невиробничого використання, якщо підприємство платник податку на додану вартість;

8)  витрати на сплату податків на доходи фізичних осіб, що відраховуються за рахунок сум таких доходів відповідно до закону України про оподаткування доходів фізичних осіб (прибутковий податок);

9)  витрати на оплату вартості торговельних патентів;

10)    витрати на сплату штрафів, неустойки, за рішенням сторін (договору) або за рішенням відповідних державних органів, суду, арбітражного чи третейського судів;

11)    витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими докумнтами, обов’язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку. Разом з тим, якщо підприємство поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати включають до валових витрат податкового періоду, на який припадає поновлення.

2.3. Облік витрат, які виключають зі складу валових витрат.

Виключають зі складу валових витрат наступні суми і витрати:

1.                суми перевищення балансової вартості купованих матеріалів, сировини, комплектуючих виробів і напівфабрикатів на складах, незавершеному виробництві та в залишках готової продукції на кінець звітного кварталу над їх балансовою вартістю на початок того ж кварталу. (приріст)

2.                суми перевищення балансової вартості купованих товарів на оптових складах, у залишках на торговельних підприємствах на кінець звітного кварталу над їх балансовою вартістю на початок того ж кварталу (приріст)

3.                суми перевищення балансової вартості купованих матеріалів, сировини, комплектуючих виробів і напівфабрикатів на складах, незавершеному виробництві та в залишках готової продукції на кінець звітного кварталу над їх балансовою вартістю на початок того ж кварталу (приріст) при виконанні довготермінових договорів.

4.                витрати, пов’язані з продажем (виробництвом, виконанням, наданням) товарів (робіт, послуг) підприємств, заснованих всеукраїнськими громадськими організаціями нвалідів, майно яких є їх власністю (за винятком підакцизних товарів, посередницько діяльності, грального бізнесу). Перелік таких організацій затверджує Кабінет Міністрів України.

5.                витрати, пов’язані з виробництвом та продажем на території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва за переліком таких продуктів порядком, що встановив Кабінет Міністрів України, у разі спрямування отриманого прибутку на збільшення обсягів виробництва продуктів дитячого харчування та зменшення роздрібних цін на такі продукти.

6.                витрати, понесені платниками податку – резидентами за межами митної території України, за наявності міжнародного договору про усунення подвійного оподаткування, який ратифікувала Верховна Рада України.

2.4. Облік витрат, які включають до складу валових витрат при дотриманні певних умов (витрати подвійного призначення).

До витрат подвійного призначення належать витрати, що включають до складу валових витрат при певних умовах. Зокрема до них належать наступні витрати:

1.    витрати підприємства на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, необхідним для виконання професійних обов’язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що установив Кабінет Міністрів України;

2.    витрати для науково-технічного забезпечення господарської діяльності, на винахідництво та раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов’язаних з основною діяльністю підприємства. До цих витрат належать так витрати для виплати роялті та придбання нематеріальних активів.

Роялті – це платеж будь-якого виду, отримані як винагорода за користування або надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва, науки, включаючи комп’ютерні програми, нші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінемотографічни фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, таємного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). Не вважають роялт платежі за отримання об’єктів власності у володіння або розпорядження особи, якщо умови користування такими об’єктами власності надають право користувачев продати або відчужити іншим способом такий об’єкт власності або оприлюднити (розголосити) таємні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошування) є обв’язковим згідно із законодавством України. Таким чином, якщо отримання права на використання науково-технічного твору передує фактичній виплаті винагороди авторові, то датою збільшення валових витрат є дата отримання такого права. Якщо ж фактична виплата винагороди авторові передує отриманню права на використання науково-технічного твору, то датою збільшення валових витрат є дата списання коштів із банківських рахунків піприємства, а в разі придбання зазначеного права за готівку – день їх видачі з каси.

3.    Витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльност підприємства. У тому числі з питань законодавства, і передплату на спеціалізовані періодичні видання; витрати на проведення аудиту відповідно до чинного законодавства, включаючи проведення добровільного аудиту за самостійним рішенням підприємства.

4.    Витрати, пов’язані з професійною підготовкою або перепідготовкою за профілем діяльност підприємства фізичних осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, у навчальних закладах України.

Зазначені витрати підприємство може включати у валові витрати в розмірі 2% від фонду оплати прац звітного періоду за винятком фізичних осіб, пов’язаних з таким підприємством.

Професійна підготовка кваліфікованого працівника – це підготовка, що забезпечує одночасне отримання професійно-технічної освіти та кваліфікації кваліфікованого працівника на базі повної загальної середньої освіти або базової загально середньої освіти з наданням можливості отримувати повну загальну середню освіту.

Професійна підготовка фахівця – це підготовка, що забезпечує одночасне отримання повно вищої освіти за спеціальністю і кваліфікації фахівця.

Перепідготовка – це отримання освіти відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, як правило, відповідної галузі знань.

5.    Витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) чи гарантійні заміни товарів, проданих підприємством при виконанні такої умови: витрати на виконання гарантійних зобов’язань не компенсують за рахунок покупців і стосуються товарів, термін гарантійного обслуговування яких не минув.

Суму таких витрат включають до складу витрат у межах суми, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих (обнародуваних) підприємством. При цьому термін “обнародування” слід розуміти як поширене в змісті реклами, технічної документації, договору та ншого документа зобов’язання продавця щодо умов і термінів гарантійного обслуговування. Однак слід урахувати, якщо прийнятий (обнародуваний) у такий спосіб рівень гарантійних замін перевищує 10% від сукупної варто