Курсовая работа: Автоматизована інформаційно-аналітична система Міністерства фінансів України

Курсовая работа: Автоматизована інформаційно-аналітична система Міністерства фінансів України

Курсова робота на тему:

Автоматизована нформаційно-аналітична система Міністерства фінансів України

Розділ 1. Призначення, структура та концепція розвитку

Процес управління соціально-економічним розвитком країни характеризується діями різних чинників, серед яких суттєве значення має державне регулювання. Державне регулювання реалізується передусім через бюджетну систему, яку утворю сукупність державного і місцевих бюджетів. Управління бюджетною системою в Україні здійснюють Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державна податкова адміністрація, Державна контрольно-ревізійна служба, їхні органи на місцях та органи управління позабюджетними фондами. Значну роль у формуванн бюджету відіграє Верховна Рада України та органи виконавчої влади. Принципову схему інформаційних зв’язків між державними органами, що управляють бюджетним процесом, наведено на рис. 1.

Пояснювальною запискою до схеми взаємодій Міністерства фінансів України з іншими державними організаціями при складанні державного бюджету може слугувати поетапний опис виконання цих робіт.

Перший етап зводиться до складання проекту нової функціональної класифікац видатків бюджету та програмної класифікації, розроблення форм бюджетних запитів підготовка методичних вказівок щодо формування проекту бюджету. Результати виконаних робіт заносяться в базу даних.

Рис. 1. Схема інформаційних потоків бюджетного процесу:

1 — основн макропоказники економічного та соціального розвитку; 2 — бюджетна резолюція; 3 ліміти видатків; 4 — кошториси; 5 — бюджетні запити; 6 — Закон про державний бюджет України; 7 — розписи бюджету; 8 — бюджетні асигнування; 9 — звіт про касове виконання бюджету; 10 — платіжні доручення; 11 — виписки про рух коштів на рахунках; 12 — зведення про виконання бюджету; а — проект; б прийнятий.

Другий етап розпочинається з оцінювання результатів таких видів діяльності:

·           розроблення Міністерством економіки України та з питань вропейської інтеграції за участю Міністерства фінансів України, Національного банку України, інших міністерств і відомств основних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку України;

·           розроблення комітетом Верховної Ради України з питань бюджету за участю Міністерства фінансів напрямів бюджетної політики (бюджетної резолюції);

·           завершення кожним галузевим міністерством аналізу показників виконання бюджету за попередній рік.

Методику оцінювання результатів наведених вище розробок на сьогодні не формалізовано, а тому обчислювальна техніка тут використовується для виконання окремих розрахунків з використанням спеціальних або типових програмних продуктів, таких як STATISTICA, або типу електронних таблиць.

Третій етап складання бюджету зводиться до розроблення в міністерствах відомствах бюджету та його обґрунтування у формі бюджетних запитів. Попередньо Міністерство фінансів направляє всім міністерствам і відомствам — головним розпорядникам коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів та обмеження, яких зобов’язані дотримуватися всі розпорядники коштів. Запити в електронній формі передають головні розпорядники до Управління державного бюджету та бюджетної політики.

Четвертий етап — аналіз отриманих від головних розпорядників запитів до проекту державного бюджету та контроль засобами комп’ютерної технології за дотриманням сумарного граничного обсягу видатків.

П’ятий етап — підготовка проекту закону про державний бюджет для подання в електронній формі на розгляд Кабінету Міністрів України.

Шостий етап — доопрацювання після розгляду Кабінетом Міністрів проекту закону про державний бюджет для подання на розгляд Верховною Радою України.

Послідовність виконання бюджетного процесу протягом року згідно з Бюджетним кодексом наведено в табл. 1.

Пріоритетним напрямом удосконалення бюджетного процесу є впровадження нформаційно-аналітичної системи для складання та аналізу виконання державного бюджету. Основною задачею цієї інформаційно-аналітичної системи є автоматизація всіх етапів бюджетного процесу, застосування комп’ютерних технологій у процес аналізу виконання бюджету за попередні періоди, складання проекту бюджету, розгляду і затвердження бюджету, обліку та аналізу виконання бюджету, складання звіту про його виконання.

Таблиця.1

Етапи бюджетного процесу та їх характеристика

Головна роль в управлінні бюджетною системою відводиться Міністерству фінансів, оскільки на нього покладено державну функцію формування бюджету. Мається на увазі те, що нформаційні ресурси Міністерства фінансів організовано як центр, навколо якого функціонують системи Міністерства економіки та з питань європейсько нтеграції, Державного казначейства, Національного банку (в плані контролю за виконанням бюджету), Державної податкової адміністрації, Державної митно служби України. Тобто на сервері центрального сховища даних Міністерства фінансів організовано вітрини даних, в які міністерства-партнери оперативно реплікуватимуть дані в заздалегідь узгоджених структурах і форматах. При цьому Міністерству фінансів мають бути надані повноваження стандартизац нформаційних обмінів між органами державної влади.

Структура автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Міністерства фінансів України (АІАС МФУ) включає три рівня: районний — районні (міські) фінансові відділи, обласний — фінансові управління області та центральний — Міністерство фінансів. Районний та обласний рівні націлені на складання і контроль за виконанням місцевого бюджету, а центральний — державного бюджету. На кожному з цих рівнів створено локальну систему оброблення даних, до складу якої входять забезпечувальні та функціональні підсистеми. Забезпечувальні підсистеми виділено за типовими ознаками і належністю: інформаційне, технічне, програмне, організаційне, правове, кадрове забезпечення. Тут запроваджуються так технологічні автоматизовані робочі місця: АРМ адміністратора БД, АРМ для системного програміста, АРМ підтримки роботи мережі та АРМ диспетчера-технолога системи. Функціональні підсистеми виділяють за функціями управління відповідно до організаційної структури. До таких підсистем належать: підсистема розроблення проекту бюджету, підсистема розпису, підсистема обліку та аналізу виконання бюджету, підсистема звітності та ін.

Слід зазначити, що переліки функціональних підсистем і функціональних підрозділів однаковими (наслідок розбудови системи на основі принципу розподіленого оброблення даних). Певною мірою ідентичним є й перелік функціональних підсистем на кожному з наведених рівнів АУАС МФУ. В кожному структурному підрозділ встановлюються функціональні АРМ — АРМ користувача-спеціаліста, керівника.

Взаємозв’язки наведених функціональних підсистем, між рівнями системи державного управління забезпечуються єдиною правовою базою, єдиною бюджетною класифікацією, єдиною формою бюджетної документації, єдиною інформаційною базою, погодженими принципами бюджетного процесу. Основне значення для взаємодії складових бюджетного процесу має бюджетна класифікація.

Бюджетна класифікація — єдине систематизоване групування доходів, видатків фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціонально діяльності, організаційного устрою та ін. відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Застосування диної бюджетної класифікації дає змогу засобами комп’ютерних технологій з використанням мереж визначати стан виконання будь-якої позиції з відповідною мірою деталізації та на заданому рівні ієрархії інформаційно-аналітично системи управління бюджетним процесом. Комп’ютерні технології передбачають упровадження в системі багаторівневих розподілених додатків, розподілено системи віддаленого доступу, розмежувань доступу та захист від несанкціонованого втручання, варіантності розрахунків залучення даних з усіх джерел, електронних комунікацій, звітності через Internet, електронний документообіг, електронної комерції та електронних ревізій, інтенсифікац заходів моніторингу за виконанням бюджету. Відповідно до бюджетної класифікац доходів і видатків у межах наведених раніше підсистем АІАС МФУ виділяють задачі, автоматизовані функції, технологічні процеси і процедури оброблення даних. Таке поєднання функціональної і технологічної класифікації значною мірою сприя підвищенню рівня формалізації бюджетних процесів, прискоренню автоматизац функцій управління фінансами, моделюванню процесів розроблення проекту та контролю за виконанням бюджету, а також комплексному запровадженню комп’ютерних технологій на всіх етапах бюджетного процесу.

Згідно з концепцією розвитку автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Міністерства фінансів України запровадження комп’ютерних технологій в бюджетний процес приведе до:

·           поліпшення якості бюджету на основі варіантних розрахунків із залученням архівних даних;

·           прискорення процесу складання бюджету;

·           зменшення бюджету змін у бюджеті та порушень розпорядниками бюджетних коштів порядку їх використання;

·           збільшення повноти інформаційної підтримки прийняття рішень;

·           підвищення оперативності оброблення аналітичних даних;

·           зменшення трудомісткості опрацювання даних, зростання продуктивності праці.

Розділ 2. Організація нформаційного забезпечення органів міністерства фінансів України

Інформаційне забезпечення є важливою складовою автоматизованої інформаційної системи Міністерства фінансів України. Його основне призначення — якісне інформаційне обслуговування спеціалістів і керівників міністерства шляхом надання необхідної, достовірної та своєчасної інформації для складання і контролю за виконанням бюджетів. Організація інформаційного забезпечення залежить від особливостей предметної області, її структури, складу задач інформатизації, сукупності інформаційних потреб, вимог користувачів системи тощо. Для АІАС МФУ, беручи до уваги ієрархічну структуру та розгалуженість системи, доцільно, за теорією комп’ютерних систем, виділити зовнішнє та внутрішнє забезпечення.

Зовнішн нформаційне забезпечення — це сукупність вхідних і вихідних інформаційних повідомлень. Входи та виходи рзглядаються по відношенню до системи Мінфіну в цілому або до її локальних, відносно самостійних елементів, таких як обласне управління фінансів, районний фінансовий відділ та ін.

До вхідних повідомлень АІАС МФУ належать: зведені кошториси витрат бюджетних організацій; контрольні показники бюджетної резолюції та Міністерства фінансів; бюджетний запит — загальний (форма 1), бюджетний запит на плановий рік ндивідуальний (форма 2); бюджетний запит на плановий рік — додатковий (форма 3); розпис доходів і видатків підпорядкованих бюджетів; мережа, штати, контингент.

Як вихідні повідомлення АІАС МФУ виступають: довідки по окремих статтях бюджету, видатки бюджету за функціональною структурою, видатки бюджету за головними розпорядниками коштів, доходи бюджету, лімітні довідки головним розпорядникам коштів, проект бюджету і проект зведеного бюджету по району, області, країні.

Внутрішн нформаційне забезпечення — це сукупність баз даних, які зберігаються в пам’ят ЕОМ, на машинних носіях. Бази даних в АІАС МФУ поділяються на локальні, центральні і глобальні. У цих БД формуються нормативно-довідкова інформація (НДІ), файли оперативних даних та архівні бази БД.

До НДІ належать законодавчі та нормативні акти, державні класифікатори і відомч довідники. Законодавчі та нормативні акти підтримуються як текстові файли, серед яких найбільш суттєве значення мають «Бюджетний кодекс України», Бюджетна резолюція на плановий рік і Закон України «Про Державний бюджет України» на поточний рік. На основі Закону України «Про Державний бюджет України» формуються структуровані файли, які є основою для наступних бюджетних розрахунків. Структурований файл «Державний бюджет» передається на всі рівн рархії АІАС МФУ.

Державн класифікатори створюються, як правило, в органах Державного комітету статистики на засадах методології міжнародних статистичних класифікацій з урахуванням міжнародних класифікацій. Це знаходить відображення в таких державних класифікаторах, використовуваних в АІАС МФУ: класифікатори видів економічно діяльності, класифікатор форм власності, класифікатор організаційно-правових форм господарювання, класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою, класифікатор галузей народного господарства, класифікатор управлінських документів, єдиний державний реєстр підприємств і організацій України та ін.

До відомчих довідників, використовуваних в АІАС МФУ, належать: бюджетна класифікація доходів, функціональна класифікація видатків, економічна класифікація видатків бюджету, довідник банківських установ (МФО), видів податків, структурних підрозділів МФУ.

Бюджетна класифікація України як єдине систематизоване згрупування доходів, видатків фінансування бюджету застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародно порівнянності бюджетних показників. Складовими бюджетної класифікації є: бюджетна класифікація доходів, функціональна класифікація видатків та економічна класифікація видатків.

Доходи бюджету складаються з таких груп: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансфери та державні цільові фонди. Групі відповідає старший розгляд (перша цифра) вісьмизначного коду класифікацій доходів бюджету, структура якого має такий вигляд:

вид бюджету (державний, обласний, міський, районний, селищний, сільський) для розщеплення платежів;

розділ, який визначає різновидність надходжень;

розділ у бюджетній класифікації;

номер підгрупи бюджетної класифікації;

група доходів бюджету

Перша група доходів бюджету — податкові надходження (код 10000000) визначається як обов’язкові безповоротні платежі органам державного управління, вони поділяються на:

·           податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості (код 11000000);

·           платежі за використання природних ресурсів (13000000);

·           внутрішні податки на товари і послуги (код 14000000);

·           податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (код 15000000);

·           нші податки (код 16000000).

Подальша класифікація здійснюється згідно з наведеною структурою коду доходів бюджету. В АІАС МФУ запроваджено в електронній формі вісьмирозрядний довідник доходів бюджету, зміст якого використовується не тільки в органах Міністерства фінансів, а й в Державному казначействі, Державній податковій адміністрації та в ряді інших державних організаціях, а також платниками податків.

Функціональна класифікація видатків дає змогу визначити не лише сам факт використання розпорядниками (міністерствами та відомствами) бюджетних коштів, а й ув’язати ці видатки з виконавцями державних функцій. Структура функціонально класифікації видатків будується відповідно до основних функцій, що виконуються державою, відповідно до функціональної структури державних органів. Виходячи з цього шестирозрядна структура коду функціональної класифікації видатків ма шість розрядів, з яких два старші розряди виділено для позначення розділу функціональних видатків, а чотири молодших розряди відображують відомчу класифікацію видатків державного бюджету, — по суті, структуру відомства.

Економічна класифікації видатків бюджету відображує розмежування коштів, спрямованих на поточні або капітальні видатки. У чотирирозрядній структурі коду економічно класифікації видатків старший розряд відображує розмежування коштів (1 поточні видатки, 2 — капітальні видатки), а три молодших розряди класифікують предметне призначення видатків (наприклад, код 1164 розшифровується так: 1 поточні видатки, 1— видатки на товари і послуги, 6 — оплата комунальних послуг та електроенергії, 4 — оплата природного газу).

Відповідно до бюджетної класифікації не тільки проводяться групування та нагромадження сум доходів, а й виділяються структурні одиниці АІАС МФУ — підсистеми, задачі, модулі, технологічні процеси автоматизованого оброблення даних.

Оперативна нформація нагромаджується в БД на основі вхідних повідомлень, а дал передається від одного структурного підрозділу до іншого по вертикалі «знизу вгору». Спочатку дані надходять від бюджетних організацій, від банків та інших фінансових організацій на поштові сервери чи функціональні АРМ, а після попереднього оброблення заносяться в центральну БД. Оперативна інформація у формі аналітичних розрізів або у вигляді зведень передається на верхній рівень рархії АІАС МФУ. На верхніх, обласному і державному, рівнях оперативна нформація нагромаджується як у вигляді аналітичних показників, так і у форм зведень — електронних документів.

Архівн дані формуються на основі файлів оперативної інформації. В архів заносяться звітні дані протягом року, а після затвердження звіту про виконання бюджету в архівні бази заносяться всі необхідні для збереження дані.

Розділ 3. Методика та комп’ютерна технологія складання і виконання державного бюджету

Державний бюджет, як одна з ланок фінансової системи України, забезпечує акумуляцію коштів і їх використання для підтримки соціального становища в державі, впливу на економіку, проведення вищими органами влади національної стратегії розвитку, спрямованої певною мірою на зміцнення держави. Основні функції зі складання виконання державного бюджету покладено на Міністерство фінансів України. Для підтримки бюджетного процесу в Мінфін запроваджено АІС «Держбюджет». Розробником цієї системи є Міжнародний центр розвитку підприємництва і менеджменту.

АІС «Держбюджет» функціонує у вигляді трирівневої клієнт-сервер архітектури, яка включає: сервер БД, сервер застосувань і набір клієнтських програмних засобів. Загальну схему архітектури АІС «Держбюджет» наведено на рис. 4.2.

Рис. 2. Загальна схема архітектури АІС «Держбюджет»

Сервер БД — це ядро всієї системи, яке є основним засобом вирішення проблем управління нформацією. Він забезпечує не тільки оброблення даних, а й вирішує задач організації, розмежування доступу, захисту від несанкціонованого втручання та відновлення даних, забезпечує роботу з великим обсягом даних значної кількост користувачів.

Як сервер БД для АІС «Держбюджет» використовується СУБД Oracle 8.1.7, який забезпечує:

·           розподілене оброблення даних, побудоване на архітектур клієнт—сервер;

·           підтримку великої кількості одночасно працюючих користувачів;

·           високий рівень продуктивності системи;

·           підтримку бази даних великого розміру;

·           надійний механізм захисту, обмежень і управління доступом до даних;

·           цілісність даних, яка задається правилами, що формулюються вимогами до даних на рівні прикладної області;

·           можливість будувати розподілені системи БД, тобто об’єднує дані, фізично розміщені на різних комп’ютерах, в одну логічну БД і забезпечує доступ до неї всіх користувачів.

Сервер застосувань забезпечує взаємодію багатьох користувачів з центральною БД за рахунок використання програмного забезпечення проміжного рівня. Він бере на себе логіку управління потоком даних, дає змогу керувати запитами користувачів результатами цих запитів, розмежуванням доступу, збереженням цілісност даних. Використання серверу застосувань уможливлює впровадження централізовано спільної для всіх клієнтів логіку та надання клієнтам інтерфейсу до стандартних функцій системи. Сервер застосувань складається з двох компонент — AsBase та Socket Server. AsBase призначений для організації централізованого приєднання клієнтів системи до серверу БД, а також для ведення системного журналу побудови звітів. Застосовується за наявності мережі під протоколом ТСР/ІР, серверу баз даних Interbase або Oracle, клієнтської частини AsBase. Socket Server призначений для забезпечення приєднання до серверу застосувань за мережевим протоколом ТСР/ІР. Сервер застосувань виконує роботу без прямого нтерактивного управління, тому настроювання його здійснюється безпосередньо через командний рядок.

Клієнтський рівень забезпечує взаємодію кінцевого користувача з БД. Як клієнтське програмне забезпечення використовується Asbase Client. Клієнт AsBase — це елемент системи AsBase, який призначений для введення, перегляду та редагування даних, формування оперативної або аналітичної звітності та її друкування. Він дає змогу обробляти дані, які зберігаються у реляційній базі даних системи. При цьому клієнт використовує зрозумілі для непідготовленого користувача терміни документів, до яких користувач звик.

Особливе значення для успішного впровадження АІС «Держбюджет» має використання системи швидкого проектування, розроблення та впровадження — AsBase. AsBase — це багатоцільова система оперативного аналітичного оброблення даних з асоціативно-реляційним поданням даних. Оперативність роботи AsBase полягає в тому, що бізнес-логіка системи може змінюватися у процесі експлуатації. Ї складовими є:

·           клієнт AsBase — призначений для перегляду документів, введення та редагування даних;

·           адміністратор AsBase — призначений для перегляду документів, створення аналітичних звітів;

·           сервер застосувань — призначений для організації централізованого приєднання клієнтів системи до серверу БД, а також для побудови звітів ведення системного журналу;

·           репозитарій, в якому міститься мета-опис і бізнес-логіка всіх задач. За рахунок використання активного репозитарію досягається можливість досить швидкого внесення змін у бізнес-процеси, при цьому відпадає необхідність нсталяції зміненого програмного забезпечення.

Клієнт AsBase — це елемент системи AsBase, який призначений для навігації по деревоподібній структурі документів, а також для введення, перегляду та редагування даних у цих документах. Він дає змогу обробляти дані, як зберігаються в реляційній базі даних системи. При цьому клієнт AsBase використовує зрозумілі для непідготовленого користувача терміни документів, до яких користувач звик при «паперовому» веденні справи. Крім того, клієнт AsBase дає змогу користувачеві переглядати та друкувати звіти для отримання твердих копій документів. За допомогою клієнта AsBase можна візуально пересуватися по деревоподібній структурі документів, які використовуються у документообігу без написання спеціальних запитів. Програма має типовий багатовіконний інтерфейс, який складається з головного меню, панелі інструментів, головного вікна та системи дочірніх вікон. Одне з дочірніх вікон є вікном дерева документів, яке має особливий статус, а решта дочірніх вікон являють собою документи. Крім того, до складу інтерфейсу входить система діалогових вікон і контекстні меню. Головне меню програми забезпечує доступ до всіх команд і функцій та дає змогу вибирати команди за допомогою миші й клавіш.

Панель нструментів складається з двох частин: постійної та змінної, яка залежить від типу обраного вузла у вікні дерева документів, і надає доступ до найчастіше використовуваних команд.

Адміністратор AsBase — це програма, призначена для адміністрування системи AsBase. Вона дає змогу:

·           створювати, змінювати атрибути та вилучати користувачів;

·           управляти правами доступу користувачів, давати користувачам необхідні права (редагування та читання) до основних об’єктів системи;

·           створювати та змінювати властивості об’єктів системи — папок, документів, полів;

·           засобами адміністратора аналітичних звітів будувати звіти у форматі Microsoft Exel.

Архітектура АІС «Держбюджет» включає два комплекси апаратно-програмного забезпечення: комплекс головних розпорядників коштів і комплекс центрального апарату Міністерства фінансів.

Комплекс головних розпорядників коштів виконаний у вигляді трьох незалежних програм. Кожний модуль виконаний під Borland Interbase 5.6 і формується на основ окремого файла бази даних. Оскільки для ГРК використовується програмне забезпечення, аналогічне тому, що на центральному рівні, вперше у працівників міністерств/відомств з’явилася можливість організувати колективну роботу з диною БД. У головних розпорядників коштів з використанням апаратно-програмних засобів розв’язуються такі основні комплекси задач: формування пропозицій для граничних обсягів видатків; складання бюджетних запитів; виконання розпису асигнувань та ін.

Комплекс для формування пропозицій до граничних обсягів видатків призначений для своєчасного та належного розроблення попередніх граничних показників видатків державного бюджету на плановий і наступні три роки та врахування пропозицій головних розпорядників щодо пріоритетів видаткової політики на плановий рік. Інформація для цього комплексу береться із аналогічного комплексу для головних розпорядників коштів. Ця інформація обробляється структурними підрозділами Міністерства фінансів, в результаті чого отримуються прогнозні показники видатків і пропозиції щодо зміни програмної класифікації.

Складання бюджетних запитів головними розпорядниками коштів здійснюється за результатами розроблення бюджету відповідного міністерства. При цьому міністерства використовують власну нормативну базу, прогнозні показники з бюджетної резолюції, фактичн дані про виконання бюджету за попередні періоди та результати аналізу впливу різноманітних факторів. Програмним комплексом передбачено інтерактивний процес формування документа, згідно з меню кожний розділ вихідного документа задається як окрема за змістом задача. До кожної операції надаються процедури формування змісту, виконання розрахунків, підготовки тексту. Програмний комплекс передбачає відповідно до методики бюджетного процесу складання трьох документів: бюджетний запит на плановий рік загальний (Ф-1), бюджетний запит на плановий рік індивідуальний (Ф-2), бюджетний запит на плановий рік додатковий (Ф-3). Ці документи надаються керівникам фінансових служб і відомств для аналізу і прийняття рішень, а після затвердження в електронній і паперових формах передаються в Управління Державного бюджету і бюджетної політики Міністерства фінансів України. Головні розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за своєчасність, достовірність і зміст поданих бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для проекту державного бюджету згідно з вимогами Міністерства фінансів України.

Після прийняття Закону України «Про Державний бюджет України» Мінфін доводить до головних розпорядників коштів лімітні довідки про бюджетні асигнування. Лімітн довідки про асигнування — це документ в електронній і паперовій формі, який містить встановлені бюджетні асигнування та щомісячний розподіл їх, а також нші показники, які згідно із законодавством мають бути визначені на основ нормативів. Ці показники доводяться до розпорядників коштів нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань на нижчих рівнях. Форма лімітної довідки затверджується Міністерством фінансів України на кожний рік. Після уточнення кошторисів і складання планів асигнувань розпорядники нижчого рівня подають ці документи головним розпорядникам коштів. На рівні головних розпорядників за участю зацікавлених осіб проводиться аналіз кошторисів і планів асигнувань, після чого визначаються зведені показники та розпорядники і ця інформація передається в Міністерство фінансів.

На рівні центрального апарату автоматизована інформаційна система Міністерства фінансів «Держбюджет» є інструментом узгодженої підготовки Закону України «Про Державний бюджет України» та контролю його виконання. Вона забезпечує:

¾         введення нормативно-довідкової інформації на основі програмного комплексу «НДІ майстер»;

¾         складання проекту державного бюджету засобами програмного комплексу «Бюджет»;

¾         складання розпису державного бюджету за допомогою програмного комплексу «Розпис»;

¾         аналіз виконання бюджету — виконується програмним комплексом «Виконання»;

¾         супроводження аналітичних матеріалів та складання звітів здійснює програмний комплекс «Звіт»;

¾         супроводження процесу архівування — виконується програмою «Архів»;

¾         регламентування доступу до системи та даних — здійснюється програмним комплексом «Доступ».

Перелік автоматизованих функцій у межах програмних комплексів наведено в табл. 4.2.

Розроблення бюджету — найважливіший компонент бюджетного процесу, що включає збирання нформації, обчислення, кількісний аналіз, адміністративні та виконавчі дії, а також необхідну документацію — все, що має бути зробленим Верховною Радою України до ухвалення закону про державний бюджет.

Таблиця 4.2

Склад програмних комплексів

Комплекс складання проекту закону «про Державний бюджет України» призначений для формування текстової частини цього закону на наступний рік, додатків до нього, пояснювальної записки та інших матеріалів, що подаються разом з проектом закону, і базується на даних бюджетних запитів, які надходять від головних розпорядників коштів. Цей комплекс містить досить велику базу звітів та аналітичних матеріалів, які дають змогу аналізувати різні варіанти проекту бюджету та показники (як планові, так і фактичні) в розрізі бюджетно класифікації.

Дан прийнятого Закону України «Про Державний бюджет України на наступний рік» вхідними для комплексу складання розпису доходів, фінансування та асигнувань. Цей комплекс використовується для помісячного розподілу доходів і фінансування може бути використаний для складання як тимчасового, так і річного розпису. Дані про розпис асигнувань надходять з програмного комплексу головних розпорядників коштів. Дані розпису є підставою для затвердження кошторисів головними розпорядниками, за якими здійснюється виконання державного бюджету.

При зміні ресурсної бази або структури видатків за допомогою спеціального модуля формуються зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на наступний рік» та відповідна звітність. При цьому виконується розрахунок видатків на основі уточнених показників доходів і пропозицій структурних підрозділів щодо зміни видаткової частини бюджету. У разі недовиконання дохідної частини бюджету або отримання запозичень в менших обсягах, ніж передбачено в законі, виконується лімітування асигнувань. При цьому проводяться відповідн розрахунки, після чого формуються довідки про внесення змін до розпису асигнувань.

Складання тимчасового розпису та розпису державного бюджету включає: формування помісячного прогнозу доходів, фінансування, міжбюджетних трансферів державного бюджету; розрахунок помісячних обсягів видатків; складання розпису головними розпорядниками; внесення змін до розпису.

Виконання державного бюджету за доходами і видатками обліковується на аналітичному рівн Державним казначейством України. Цей облік ведеться на основі інформації, що надходить електронною поштою від НБУ. Державне казначейство є учасником системи електронних платежів, тому регулярно отримує інформацію як в оперативному порядку — про залишки коштів на бюджетних рахунках, так і щоденно — виписки з бюджетних рахунків. Розпорядники бюджетних коштів відповідно до єдиної методики звітності складають і подають детальні звіти, що містять бухгалтерські баланси, дані про виконання кошторисів, результати діяльності та іншу інформацію за формами, встановленими відповідно до законодавства України. Єдині форми звітності про виконання державного бюджету розробляються Державним казначейством за погодженням з Рахунковою палатою та Міністерством фінансів України.

Крім оперативної звітності про виконання державного бюджету, складаються місячні, квартальні та річні звіти. Місячні звіти про фактичне надходження податків зборів та інших доходів до бюджету надаються органами стягнення, а зведення про виконання бюджету надаються Державним казначейством Міністерству фінансів, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті.

Основними звітами про виконання державного бюджету є квартальні та річні звіти, як формує Міністерство фінансів на основі інформації, що надходить від органів стягнення Державного казначейства, Національного банку. Мінфін передає звіти Верховній Раді України, Кабінету Міністрів, Рахунковій палаті. Квартальний звіт про виконання державного бюджету включає такі частини: звіт про фінансовий стан (баланс) Державного бюджету України, звіт про рух грошових коштів, інформацію про стан державного боргу, звіт про кредити, зведені показники звітів про виконання бюджетів. Річний звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України…» має такі частини: звіт про фінансовий стан (баланс) Державного бюджету України, звіт про виконання Державного бюджету України, звіт про рух основних коштів, звіт про бюджет заборгованості, звіт про використання резервних фондів, інформацію про стан державного боргу, звіт про кредитн операції, інформацію про використання місцевих бюджетів, зведені показники звітів про виконання бюджетів.

На основі звітних форм з використанням комп’ютерних технологій в Міністерств фінансів проводиться аналіз виконання бюджетів. При цьому можуть складатися додатково аналітичні таблиці про виконання бюджетів в динаміці та порівняно з різними періодами. Форми таких документів наведено в додатку 1.

Зазначен етапи бюджетного процесу виконуються з використанням інтерактивного режиму в розподілених системах оброблення даних, коли на екран у заданій послідовност викликаються форми документів для складання за допомогою типових процедур, зафіксованих в меню другого рівня, ведеться розрахунок окремих чи комплексних показників, а також формування самого документа. При цьому для оброблення даних можуть застосовуватися й типові тексти програм.

Розділ 4. Методика та комп’ютерна технологія складання і виконання місцевих бюджетів

Місцевий бюджет відповідно до Бюджетного кодексу України містить в собі надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Склад доходів видатків у місцевих бюджетах для кожного органу визначено Бюджетним кодексом України і деталізовано в бюджетній класифікації.

Провідними установами в бюджетному процесі місцевих бюджетів є обласні фінансов управління, прирівняні до них фінансові установи Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, а також районні фінансові відділи, у тому числ сільських і міських районів.

В обласних фінансових управліннях і в районних фінансових відділах створено локальні системи оброблення даних, які об’єднують функціональні та технологічн автоматизовані робочі місця. Технологічні АРМ є типовими як за складом, так за функціями. До них належать: АРМ адміністратора БД, АРМ для передавання даних (поштовий сервер), АРМ системного програміста, технолога. Щодо функціональних автоматизованих робочих місць, то вони створюються у відповідності з функціями управління згідно з бюджетною класифікацією. Тут є такі типові автоматизован робочі місця: АРМ спеціаліста, АРМ для складання зведень, АРМ керівника. Функціональні АРМ спеціалістів виділяються за окремими статтями бюджетно класифікації або їх сукупністю. За кожним АРМ закріплено функції для автоматизації. На районні та обласні фінансові установи покладено різні за масштабами функції зі складання місцевих бюджетів та контролю за їх виконанням, тому склад апаратного і програмного забезпечення та перелік функціональних задач є різними. Отже, доцільно розглянути окремо системи районного і обласного рівнів.

Районний рівень ІАС МФУ має функції складання районного та зведеного бюджету району та контролю за їх виконанням. Послідовність розв’язання задач місцевих бюджетів задається Бюджетним кодексом України, згідно з яким виокремлюються етапи складання, розгляду, затвердження, виконання місцевих бюджетів.

Складання бюджету відбувається за балансовим методом, згідно з яким збалансовуються доходи і видатки, тобто доходи мають дорівнювати видаткам бюджету. Доходи та видатки класифікуються за своїми статтями. До статей доходів в районному бюджеті за загальною класифікацією належать: прибутковий податок, податок на прибуток, податки на збільшення вартості, збори за використання ресурсів, внутрішні податки на товари і послуги, інші податки, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом та цільові фонди. Окремою статтею виділяють трансферти. За функціональною структурою розрізняють такі видатки бюджету району: на державне управління, освіту, соціальний захист і соціальне забезпечення, житлово-комунальне господарство, культуру і мистецтво, фізичну культуру і спорт та ін. Також видатки поділяються за елементами витрат. Кожна з наведених статей доходів і видатків та елементів витрат в автоматизованій системі визначено як структурний елемент, виокремлений технологічний процес, задача, яку слід розглядати в динаміці на стадії планування (проектування) бюджету, обліку та аналізу виконання і регулювання. Виходячи з наведеного, на стадії проектування бюджету в комп’ютерній технології можна виділити: розрахунок окремих показників (елементів), розрахунок окремих статей, формування зведень дохідної і витратної частин бюджету, а також збалансування бюджету. За наведеною структурою виокремлюють задачі контролю та складання звітів про виконання місцевих бюджетів.

Для розрахунку окремих показників бюджету використовуються такі методи: нормативний, дослідно-статистичний (базовий), узагальнення (нагромадження) сум, аналітичний, від досягнутого та збалансування показників.

Суть нормативного методу полягає в тому, що на кожний вид надходжень чи витрат бюджетних коштів встановлюються норми, які фіксуються в нормативно-довідковій БД. Ці норми можуть розраховуватись або встановлюватися за дослідним методом. Наприклад, для сільськогосподарських підприємств встановлено єдиний податок виходячи з норми оплати за один гектар угідь згідно з кадастром і площею угідь у господарстві. Щодо витратної частини, то прикладом можуть слугувати норми витрат коштів на одного учня молодших чи старших класів або на одне ліжко-місце в лікарні з урахуванням її призначення (загальна, спеціалізована, науково-дослідна). При розрахунку норма помножується на плановий показник, наприклад, чисельність населення за статистичними даними. Нормативний метод найбільш точним і прийнятним для комп’ютерних технологій. Для його запровадження можуть використовуватися типові або спеціально розроблені пакети програм.

Дослідно-статистичний метод базується на використанні архівних БД і типового пакета програм STATISTICA, за допомогою якого будуються динамічні ряди і виявляються закономірності в змінах планових показників до бюджету. Щодо інших методів, то вони реалізовуються з використанням спеціально розробленого програмного забезпечення, програмних модулів, які вмонтовуються в загальну схему меню комп’ютерної технології бюджетного процесу.

Складання бюджету відбувається на основі контрольних показників, які передаються в районні фінансові відділи з обласних чи міських фінансових управлінь. При цьому обов’язково враховуються показники бюджетних запитів, складені головними розпорядниками коштів, а також зведені кошториси доходів і витрат бюджетних організацій районного підпорядкування. Ці показники поділяються на групи (податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти та державні цільові фонди), яким відповіда цифра восьмизначного коду бюджетної класифікації. У кожній групі доходи розподіляються на підгрупи, а далі на розділи, що дає змогу автоматично нагромаджувати зведення про надходження до бюджету. Крім цього, у доходах вирізняють загальні та спеціальні фонди. Приклад дохідної частини бюджету району наведено в додатку 2.

Видатки районного бюджету визначаються на основі запитів головних розпорядників коштів зведених кошторисів витрат бюджетних установ за функціональною структурою за головними розпорядниками коштів. Фрагмент звіту про видатки бюджету за функціональною структурою наведено в табл. 4.

Таблиця 4.

Видатки бюджету району на рік за функціональною структурою

Після підрахунку дохідної і видаткової частин бюджету здійснюється його збалансування. Процедура збалансування виконується спеціалістом на АРМ зведень в інтерактивному режимі на основі експертних висновків після аналізу проекту бюджету. При цьому виконуються розрахунки:

а) дохідної частини бюджету за формулою

,

де — сума доходу з r-го фонду по с-й статті;

б) видаткової частини бюджету за формулою

,

де  — сума видатків за е-им елементом витрат, з r-го розділу по с-й статті.

Кінцевий результат: .

Інформаційну модель складання проекту бюджету району наведено на рис. 4.3. При розв’язуванн задач використовуються такі класифікатори і довідники: українська бюджетна класифікація (DOVKL); єдиний державний реєстр підприємств, організацій установ (DOVR); Класифікатор видів економічної діяльності (DOVER); мережа, штати і континент (DOVMER); система позначень органів державного управління (DOVOPG); бюджетний кодекс (DOVKOD).

Рис. 4.3. Інформаційна модель складання проекту бюджету району

Вхідними повідомлення є: контрольні показники бюджетної резолюції (DOC 1), бюджетн запити головних розпорядників коштів (DOC 2), зведені кошториси доходів витрат бюджетних організацій (DOC 3).

У результаті розв’язання задач формується вихідна інформація, яка подається:

·           на екран монітора для подальшого перегляду, уточнення коригування;

·           у вигляді машинограм, які використовуються як спеціалістами районного фінансового відділу, так і для передавання в інші організації;

·           в електронному вигляді для запису в БД.

На районному рівні АІАС МФУ складаються такі вихідні повідомлення: довідки за окремими статтями бюджету (DOVIDC), лімітні довідки головним розпорядникам коштів (VIDROC), доходи бюджету (DOHOD), видатки бюджету за функціональною структурою (VIDFUN), видатки бюджету за головними розпорядниками коштів (VIDROC), проект районного та зведеного бюджету району (PRZVD).

Для складання бюджету управління комп’ютеризації Міністерства фінансів України щорічно в районні фінансові відділи направляє пакет програм з урахуванням вимог бюджетно резолюції та бюджетної класифікації.

Результати оброблення даних на першому етапі бюджетного процесу — проект бюджету району зведений бюджет району передаються у вигляді документа і зафіксованими на машинних носіях в обласне (міське) фінансове управління.

Головну роль у процесі складання і виконання місцевих бюджетів відіграють автоматизовані системи фінансових управлінь Автономної Республіки Крим, обласних адміністрацій та адміністрації міст Києва та Сімферополя. Ці системи мають функції з формування і контролю за виконанням власних і зведених бюджетів. Власні бюджети формують і контролюють за методикою і технологією, застосовуваними при складанні районних бюджетів, головні розпорядники коштів. Вони подають у фінансовий орган кошториси і запити, на основі яких з використанням контрольних показників з бюджетної резолюції і даних з архівних БД виконуються розрахунки окремих показників до витратних і дохідних статей бюджету, а на другому етапі здійснюються зведення та збалансування бюджету.

Зведен бюджети Автономної Республіки Крим, областей та прирівнених до них у бюджетній системі міст складаються на основі бюджетів районів, за документами: розпис доходів, розпис видатків, а також мережа, штати, контингент. При цьому із структурованих районів, до яких входять органи місцевого самоврядування, подаються зведені бюджети. Методика формування зведених бюджетів зводиться до нагромадження показників згідно з бюджетною (функціональною та економічною) класифікацією та аналізу їх на відповідність лімітам за розписами Міністерства фінансів. При комп’ютерному розв’язуванні комплексу цих задач використовуються архівні та інформативно-довідкові БД.

У фінансовому управлінні м. Києва для автоматизації бюджетного процесу запроваджено пакет програм «Система складання і виконання місцевих бюджетів». Крім загальних правил роботи з системою, в методичних матеріалах до програмного продукту передбачається виокремлення таких типів автоматизованих робочих місць: АРМ адміністратора БД, АРМ для співробітників бюджетних підрозділів, АРМ бухгалтера з обліку виконання бюджету і пов’язаних із цим розрахунків.

На АРМ адміністратора БД підтримуються класифікатори і довідники, архіви даних та оперативна інформація, що підлягає зберіганню в центральних БД. До таких класифікаторів і довідників належать:

·           класифікатори доходів, функціональної класифікації, економічної класифікац областей та районів України, видів бюджетів, джерел покриття витрат;

·           довідники розпорядників коштів, платників, підвідомчих організацій, фінорганів, форм звітів про виконання місцевого бюджету.

АРМ співробітника бюджетного підрозділу має такі основні функції зі складання бюджету:

·           складання плану доходів власного бюджету (розпис доходів);

·           складання плану видатків власного бюджету (розпис видатків);

·           формування плану асигнувань власного бюджету;

·           зведення змін до плану доходів і видатків власного бюджету;

·           формування уточнених планів доходів і видатків власного бюджету;

·           виписка розпоряджень на фінансування;

·           уведення плану доходів підпорядкованих бюджетів;

·           уведення плану видатків підпорядкованих бюджетів;

·           формування плану доходів і видатків консолідованого бюджету;

·           уведення змін до плану доходів і видатків, підпорядкованих бюджетів;

·           формування уточненого плану доходів і видатків консолідованого бюджету.

Вхідними повідомленнями для автоматизації названих функцій є: кошториси розпорядників коштів; розписи доходів і видатків з підпорядкованих бюджетів; мережа, штати, контингент; нормативні дані з Міністерства фінансів; бази даних, що відображають бюджетний процес за попередні роки; інші документи, які формуються в бюджетних підрозділах.

Технологічний процес оброблення вхідних повідомлень зводиться в основному до складання бюджетних документів. При цьому здійснюється нагромадження даних за заданими ознаками угрупувань. Наприклад,  — дохід в у-процесі по s-й статті бюджету буде визначений за алгоритмом

,

де p параграф, g — глава, r — розділ у s-й статті бюджету.

Результати оброблення даних видаються на екран, до друку, для запису в БД та передавання в адміністративні органи (наприклад м. Києва) і на верхній рівень — Міністерство фінансів за таким переліком документів: розпис доходів м. Києва; розпис доходів м. Києва в розрізі районів; розпис видатків м. Києва; розпис видатків в розріз районів; мережа, штати, контингент бюджетних установ м. Києва, план асигнувань.

Після розгляду та затвердження проекту бюджету виконуються уточнення підпорядкованих бюджетів і зведеного бюджету на основі довідок-повідомлень на зміну статей бюджету. Ці процедури здійснюються згідно з меню АРМ співробітника бюджетного підрозділу (рис. 4.4).

Рис. 4.4. Меню АРМ співробітника бюджетного підрозділу

(КБК — код бюджетної класифікації)

АРМ бухгалтера забезпечує автоматизацію таких розділів бухгалтерського обліку виконання місцевого бюджету: облік надходження доходів; облік фінансування розпорядників коштів і контроль їхніх касових витрат; облік розрахунків у мережі фінансів; облік кредитів; синтетичний облік; складання звітних документів.

Вхідними повідомленнями для автоматизації обліку є: дані про залишок коштів на рахунках фінорганів в момент запуску системи, виписки з банківських рахунків про рух коштів; звіти (щомісячні та щоквартальні) розпорядників коштів про використання бюджетних засобів, звіти розпорядників коштів про їх надходження використання; повідомлення про взаємозалік.

Технологічний процес оброблення вхідних повідомлень охоплює такі операції: введення, редагування та огляд оперативної (щоденної) інформації, підрахунок сум за груповими показниками згідно з типовими алгоритмами, виведення на екран, на друкування та для передавання щоденних і періодичних документів. Процедури оброблення даних внесено в головне меню системи під заголовком «Виконання бюджету».

У результаті послідовного виконання наведених технологічних операцій і процедур в нтерактивному режимі видається велика кількість документів, за допомогою яких ведеться оперативний контроль виконання бюджету, а саме: довідки доходів за день; довідки повернення доходів; картки обліку доходів за заданий період; книги доходів; відомості про фінансування; відомості про розрахунки з фінорганами; відомості стану розрахунків із кредиторами; зведення про взаємозаліки та внутрішні розрахунки; оперативні, щомісячні та щоквартальн звіти про виконання фінорганами власного і зведеного бюджетів.

Висновки

Технологія складання місцевих бюджетів здійснюється в інтерактивному режимі за допомогою пакетів прикладних програм, які щорічно модифікуються або навіть заново розробляються відповідно до змін вимог бюджетної резолюції, бюджетної класифікації та нструкцій щодо змісту і форм документів до бюджету. Ці зміни, особливо щодо форм документів, в останні роки є настільки суттєвими, що потребують розроблення нових пакетів програм. Суть інтерактивного режиму полягає в тому, що технологічний процес формування бюджету включає етапи, на кожному з яких складається відповідний документ. Перелік таких етапів і документів виноситься в меню пакета програм. Крім того, користувач має можливість впливати на процес розроблення документа, викликати допоміжні процедури, приєднувати інші джерела нформації чи заносити дані у вихідні документи з екрана. Результати розв’язування задач повністю або частково можуть передаватися по мережі для інших користувачів і зберігаються в центральних БД. Після завершення процесу формування проекту бюджету результати оброблення даних записуються в БД, передаються на верхній рівень ієрархії АІАС МФУ і видаються до друку за формою змістом, яких вимагають бюджетна резолюція та інші інструктивні матеріали Міністерства фінансів України.