Курсовая работа: Аналітична маркетингова оцінка ринку квітів

Курсовая работа: Аналітична маркетингова оцінка ринку квітів

                                                              Зміст

Вступ. 2

1.Аналітична маркетингова оцінка ринку квітів. 2

1.Аналітична маркетингова оцінка ринку квітів. 3

1.1 Аналіз світового ринку квітів. 3

1.2. Аналіз українського ринку квітів. 4

2.Правове обґрунтування можливості здійснення даної зовнішньо-економічної угоди  17

2.1 Законодавча база. 17

2.2 Нормативно правові умови здійснення даного контракту. 20

3. Зовнішньоекономічний контракт. 23

4. Оцінка ефективност запропонованого проекту. 27

Висновки. 31

Список використаних джерел. 33

Актуальність даної теми визначена динамікою ринку квітів та його роллю в зовнішньоторговельній діяльност України. Мета дослідження – визначити основні складові зовнішньоторговельно угоди по імпорту квітів до України. Об’єкт дослідження – імпорт до України фіалом «Лонг вайф». Предмет дослідження - зовнішньоторговельна угода по імпорту квітів до України. Завдання дослідження:

·     визначення особливостей світової кон’юнктури на ринку квітів;

·     визначення особливостей української кон’юнктури на ринку квітів;

·     визначення особливостей регулювання імпорту квітів до України;

·     визначення економічної вигідності та рентабельност проведення зовнішньоторговельної операції;

·     укладання зовнішньоторговельної угоди по імпорту квітів до України.

Інформаційною базою дослідження є періодичн статті та ресурс Інтернет, що розглядає питання розвитку квітникарства у світ та Україні.

1.Аналітична маркетингова оцінка ринку квітів

Історично склалося так, що законодавцем квіткової моди, а згодом квіткового бізнесу стала Голандія. Квітковий бізнес в сучасних Нідерландах, як правило, сімейний. Традиції передаються з покоління в покоління, в той час як технологія удосконалюється. Це дозволя вирощувати настільки багато якісного товару, що два рази в рік на вулицях Амстердама підприємці “тчуть” запашний килим з свіжих пелюсток і влаштовують пишні каравани квітів. Країна має достатню кількість професіоналів з вирощування, маркетингу квіткового ринку, багато продавців та аматорів квітництва. Але до цього голандці йшли аж 150 років.

Більше половини квітів завозяться на український ринок нелегально. Такого висновку дійшли учасники першої в Україн міжнародної конференції "Квіти-2003", що відбулася на Прикарпатті. Учасники конференції вперше спробували з’ясувати, яким насправді є вітчизняний ринок продажу та вирощування квітів [4]. Як виявилось, майже 70 відсотків квіткової продукції, що потрапляє до України з Німеччини та Нідерландів через посередницькі фірми в Польщі та Угорщині, ввозиться сюди нелегально. 
Представники як вітчизняних, так і західних фірм наголошували, що квіти та добрива, які завозять в Україну нелегально, не проходять санітарного контролю таким чином на ринок потрапляє вражений хворобами товар.

Росія заборонила імпорт квітів з Бельгії. Таке рішення прийняв Россільгоспнагляд. За словами глави цієї служби Сергія Данкверта, російські експерти не раз виявляли в квітах з Бельгії небезпечних шкідників. Звертання до бельгійських колег із проханням навести порядок виконувати російські вимоги результату не дали. Крім того, чиновник вважає, що Росія може заборонити імпорт усієї рослинницької продукції з Бельгії [3].

1.2. Аналіз українського ринку квітів

Український ринок квітів на 3-4 роки випереджає російський найрозвиненішим серед країн СНД, вважають експерти. Особливо українськ підприємці досягли успіху у власному виробництві квітів — сьогодні вони здатн щороку вирощувати 100 мільйонів троянд, що на 80% покриває потреби ринку.

Україна все менше імпортує з-за кордону зрізані квіти, обмежуючись ввезенням посадкового матеріалу, кімнатних рослин та рідкісних екзотичних квітів, попит на які місцеві виробники задовольнити не в змозі.

За словами експертів, купувати імпортний посадковий матеріал за кордоном набагато дешевше, ніж виробляти на місці. Це дає можливість, не витрачаючи додаткових зусиль і коштів, розширювати масштаби власного виробництва, нарощувати експортні поставки, відчувати реальний ефект від участ у міжнародному розподілі праці [5].

Для порівняння, Росія лише 10% квітів вирощує всередин країни і 90% — ввозить, збираючись у найближчі кілька років збільшувати імпорт квітів ще на чверть.  Розкішні троянди з крупними бутонами, котрі так полюбляють українці, вирощують в Еквадорі. Гвоздики родом з Туреччини. На орхідеях спеціалізується Таїланд. А як же квітуча Україна? На думку голландських і німецьких фахівців, українське квітникарство на чотири роки випереджає російське. Наші квітникарі щорічно вирощують 100 млн. троянд за новітніми голландськими технологіями з використанням крапельного поливу й мінеральної вати. Це на 70-80% «задовольняє» потреби вітчизняного ринку. До 8 Березня кожен другий букет тюльпанів виростили українці.

Квіти в усі часи були загальними улюбленцями. Наприклад, у епоху короля-сонця Людовіка Чотирнадцятого, придвірн садівники не скупилися на розкішні прикраси для квітів та букетів у вигляд шовкових бантів, атласних стрічок і легкої позолоти. Вони навіть вигадали поливати пелюстки парфумами.

Квітковий бізнес в Україні протягом останніх років також не пасе задніх, а активно розвивається. На ринку квітів України традиційно співіснувала продукція державного й приватного секторів. За статистичними даними, щороку спеціалізовані тепличні господарства, яких було більше півсотні, вирощували близько 240 млн. шт. квітів. Під впливом багатьох негативних причин українське квітництво “зів’яло”, але згодом воно відродилося трансформувалося. І якщо ще рік-два тому квітковим бізнесом займалися, в основному, приватні особи і невеликі фірми, то останнім часом стала помітною інша тенденція: цією сферою зацікавилися і великі компанії. Проте конкуренції серед виробників квітів поки не спостерігається. Навпаки вони постійно розширюють обсяги власного господарства, удосконалюють та модернізують технічну базу [6]. Не дивлячись на це, виробники не можуть забезпечити потреби споживача, а частка імпорту на вітчизняному ринку квітів вже кілька років залишається високою і коливається в межах 70-80%. Сьогодні основна маса квітникарів переорієнтувалася на торгівлю імпортною сировиною і товаром. Тому споживач не помічає дефіциту квітів, ринок насичений за рахунок імпорту. Це стосуються і живих квітів, і горшечних рослин, супутніх товарів. Імпорт переважає в оптовій та роздрібній торгівлі.

Імпорт квіткової продукції – явище поширене не лише у нас. Навіть до Голандії, загальновизнаної країни квітів, х завозять з Африки чи інших теплих регіонів на інших континентах. Імпорт часто виявляється значно вигіднішим, ніж вкладання грошей у вирощування квіткової продукції вдома. Тому легше і вигідніше привести товар, в цьому, якщо хочите, простежується один із наслідків світових процесів глобалізації.

Основна маса квітів на нашому ринку – імпортний товар. Головні постачальники квіткової продукції на український ринок – Еквадор, Польща, Бельгія, Іспанія, Італія, Ізраїль, Туреччина, Німеччина. Левова частка постачання здійснюється з Голландії, визнаного світового лідера в квітковому бізнесі. Система голландських аукціонів забезпечують біля 90% від об’єму всього світового квіткового продажу. Одним з головних постачальників квітів на наш ринок є Польща, яка часто робить це не напряму, а за допомогою філіалів голандських компаній. Польськ підприємства досить конкурентоздатні: швидко переймають всі нові смаки тенденції в квітковому бізнесі, а витрати на виробництво у них нижчі, тому що дешевша робоча сила ніж в країнах Західної Європи [7]. Завдяки цьому, а також меншій віддаленості від України польські постачальники виграють. Один з найбільших постачальників імпорту квітів в Україну українсько-польське спільне підприємство “Украфлора”, яке постачає квіти з більш ніж 20 країн світу: Колумбії, Еквадору, Мароко, Ізраїлю, ПАР, Кенії, Австралії, Зімбабве, Нідерландів та інших. Одних лише троянд “Украфлора” пропонує більше 80 сортів. На долю великих постачальників квіткової продукції приходиться близько 50%. Решту постачають середні та дрібні оптово-роздрібні фірми, яких лише в Києві кілька десятків. За свідченням операторів ринку, значна кількість квітів потрапляє на ринок нелегальним шляхом. Їх завозять дрібні підприємц човники”.

Ще донедавна практично весь квітковий бізнес, зокрема, мпорт був контрабандим, хаотичним, тіньовим ринком. Часто у продавців взагал не було ніяких документів, не кажучи вже про необхідний базовий комплект. Ситуація змінюється на краще і ринок квітів поступово переходить на цивілізовані рейки [8].

Відповідно до Закону України “Про митний тариф України квіткові рослини з пуп’янками чи ті, що квітнуть, зрізані квіти та пуп’янки, що придатні для складання букету чи декоративних цілей, а також листя, гілки та інші частини рослин без квітів, трава, мох, лишайники для букетів чи обрамлення, класифікуються за кодами і обкладаються ввізним митом за специфічними ставками, що встановлені відносно кількості ц продукції. В представлених до митного оформлення інвойсах обов’язково повинні бути вказан номери коробок з продукцією і повний перелік продукції. До того ж товар повинен відповідати вказаним у документах торговим показникам: кількості, ціні за одиницю та загальній сумі. Додатково треба вказувати якісні характеристики квітів – довжина, колір, кількість бутонів на гілці. Обов’язковим є сертифікат про походження товару, фітосанітарний сертифікат експортера та сертифікат якості. Перерахунок поштучної продукц передбачає кратність упаковки пакетів всередин коробки, що встановлюється в країнах-експортерах. Так, в одному пакеті зазвичай вміщується троянд не менше 20 шт., хризантем – не менше 5 шт., гвоздик и лілей – не менше 10 шт., ірисів, тюльпанів і гербер – не менше 50 шт.

Накладення мита поштучно на кожну квітку, а не на кілограм продукції як це загальноприйнято в інших країнах, теоретично передбачає, що митник при огляді розпакує спеціально упакован виробником квіти, порушивши при цьому температурний режим їх зберігання, кожну стеблинку (а їх тільки в одній партії може бути десятки тисяч!) перерахує. Звичайно до такого контролю ніхто не вдається. Як ця процедура відбувається на практиці, здогадатися неважко [9].

Всі українські імпортери зобов’язані сплачувати митні збори при ввезенні квітів в Україну. Митн тарифи у нас досить високі. Щоб увезти в країну в сезон цвітіння, тобто з 1 червня по 31 жовтня, одну троянду, імпортеру доведеться заплатити eur1. Ввезення однієї гвоздики обійдеться в eur0,6, орхідеї – eur2, гладіолуса eur1. З 1 листопада по 31 травня ставки зменшуються, окрім плати за ввезення гладіолуса. Водночас на нашому ринку сьогодні можна купити імпортну троянду за 6-8 грн. Як може скластися така ціна, за умови сплати встановленого на троянду мита, не зрозуміло. Вочевидь є інші шляхи. Часто квіти потрапляють в Україну в обхід митних правил, або, скажімо, коли в партіях, що ввозяться, декларується лише частина товару чи взагалі інший товар. Наприклад, замість дорогих квітів дешева газона трава. Закордонні троянди, гербери, лілії і інший живий” товар декларуються в митних документах як зелень, що мінімум в 5-6 разів дешевше справжніх квітів, потім оплачуються всі митні платежі (мізерн для такого товару), і далі квіти потрапляють на ринок.

Незважаючи на прийняті державою заходи щодо захисту внутрішнього квіткового ринку потік імпорту не тільки не поменшав, а навпаки, збільшився. Фахівці впевнені, що повністю перекрити імпорт квітів в Україну не можна, бо це спровокує на ринку великий дефіцит. Згодом квітковий імпорт може відпасти сам по собі, за умови якщо почнеться серйозний розвиток вітчизняного квіткового виробництва [10].

На відміну від торгівлі квітами на ринку, де рентабельність сягає 100%, рентабельність вирощування значно менша, за деякими підрахунками вона не сягає і 30-50%. До того ж квітковий бізнес вельми ризикований: треба вкласти велику суму в закупівлю саджанців, добрив, оплату за енергоносії. Існують і інші ризики: врожай може загинути від хвороби або неправильного догляду, велика небезпека не продати готову продукцію, яка, як відомо, є швидкопсувним товаром. Цим пояснюється небажання інвесторів вкладати гроші в розведення квітів.

Фахівці стверджують, що для того щоб побудувати нову теплицю і впровадити передові технології (краплинний полив, систему повітрообміну), треба вкласти в кожен гектар залежно від виду продукції та оснащення від $100 тис. до $1 млн. Реконструкція існуючих потужностей обійдеться дешевше. Хоча також потребує значних коштів на відтворення існуючих теплиць, де повністю порушен комунікації, які треба відродити. А ще потрібні легк пластикові або металоконструкції, спеціальне скління, яке пропускає сонячне світло і не пропускає ультрафіолет, дренажна система і гідропоніка, система водопідведення. До того ж вклавши значні кошти, зробити бізнес відразу рентабельним не вдасться – з моменту встановлення обладнання до отримання першого врожаю пройде 6-8 місяців [11].

На думку виробничників, щоб уберегтися від несподіванок ринку та задовільнити роздрібного продавця, а в підсумку і покупця, варто вирощувати всі найпопулярніші у нас квіти: троянди, гвоздики та гербери. Водночас вирощувати 3-4 різні культури на площі, що менша одного гектару може бути невигідно. На українському ринку виробників квітів поки що мирно співіснують великі та дрібні підприємства, приватні квітникарі. До речі, в регіонах саме приватн квітникарі забезпечують населення квітковими культурами. Та фахівц стверджують, що власникам присадибних господарств бракує розуміння ринку: вони прагнуть самі вирощувати квіти й самі їх продавати. У той час як на сталих ринках економічно розвинених країн існує чітка спеціалізація: виробник – вирощує, збутовик – продає. Безумовними лідерами серед виробників є великі компанії: “Камелія-К”, “Тандем” “Едельвейс”, Украфлора” та інші.

Більшість тих, хто в Україн займається квітковим бізнесом, зірок з неба не хапає. Дехто методом проб помилок досягнув певних результатів. Та все ж українське квітництво розвинулося останнім часом настільки, що постало питання координації та узгодження дій всіх операторів ринку, які, на жаль, часто працюють за старими принципами, не вдаючися до аналізу, маркетингу та прогнозування ведення свого бізнесу. Тому не так давно було створено Союз українських квіткарів, який за першочергове своє завдання поставив саме координування роботи галузі, сприяння розвитку наукових досліджень в сфері квітництва, виведення нових сортів квітів і рослин. В перспективах діяльності Союзу також розробка нових методів і способів вирощування квітів і рослин, впровадження їх результатів, розвиток, аналіз та узагальнення методів вирощування та реалізації квіткової продукції для більш ефективного практичного х застосування; розробка та реалізація наукових, економічних, екологічних, соціальних, культурних та інших програм, проектів та окремих акцій, спрямованих на всебічний розвиток українського квітництва.

На початку жовтня у Києві втретє пройшла спеціалізована виставка «Індустрія квіткового бізнесу». Вперше у своїй історії вона мала статус міжнародної. Як нас запевнили, Союз українських квіткарів і ТОВ «Місто мрії» і надалі будуть докладати усіх можливих зусиль, аби міжнародні виставки квітів такого масштабу відбувалися в нашій країні постійно, ажде це є важливим фактором, що повинен сприяти розвитку в Україні цієї молодої галузі. Кількість експонентів, що були преставлені перед вітчизняними бізнесменами та спеціалістами, зростає з кожним роком. Восени цього року своє бажання бути серед учасників виставки «Індустрія квіткового бізнесу» висловили такі відомі іноземні фірми, як Blumex, Debets-Schalke, A.T.C., Pebaco, Revaho, Ridder, Preesman, Olij Rosen, Boxflower (Голандія), Rosen Welt Tantau (Німеччина), A.I.K. Ltd., Netafim, Enigma (Ізраїль), Bicram Tarim (Туреччина), Galacticblum (Іспанія), Puutarha (Фінляндія), Хортіко (Польша), Агрисовгаз, Мегалюкс (Росія). З іншого боку були представлені відомі вітчизнян компанії: Камелія-К (Київ), Едельвейс (Київ), СКБ Сухіна (Київ), Асканія-Флора (Київська обл.), Троянди голандської селекції (Кременчуг), Тандем (Дрогобич), Інтерком (Івано-Франківськ), Дніпровський Т.К. (Дніпродзержинськ), Фабрика декоративних рослин (Донецьк), Коагулянт (Запорізька обл.), Агрокультура (Львів). Виставка виклакала великий інтерес в Україні і продемонструвала зацікавленість в розвитку галузі як вітчизняних виробників та продавців, так і іноземних інвесторів.

Фахівці наголошують на тому, що останнім часом український квітковий бізнес спрямовується на реконструкцію та запровадження нових високотехнологічних та індустріальних методів вирощування квітів. Широко застосовуються можливості модернізації систем опалення, запровадження комп’ютерних технологій управління процесом вирощування, використання систем клімат-контролю, застосування крапельного зрошування. За оцінками фахівців, це дасть можливість зменшити витрати тепла, електроенерг мінімум в 3-4 рази та покращити якість продукції. Підприємці зрозуміли, що краще використовувати якісне обладнання, розраховане на багаторічну експлуатацію. Щоправда поки що це можуть дозволити собі лише велик підприємства. Та й загалом інвестори зацікавлені у запровадженні великих довгострокових проектів, у співпраці саме з ними, а не з малим бізнесом. Наслідком такої модернізації може стати значний прогрес в розвитку галузі, підвищення продуктивності виробництва та вихід на нові ринки збуту. Тобто, можливо, найближчим часом ми почуємо не лише про український імпорт квітів, а й про експорт цієї ніжної продукції. Зокрема, українські квіткарі, зрозуміло, що мається на увазі лише велик виробники, планують освоїти російський квітковий ринок.

Фахівці ж вітчизняного квіткового бізнесу оптимістично стверджують, що зараз в Україні склалася сприятлива ситуація для інвестування в квіткове виробництво. Інвестори вважають, що відносно недорога робоча сила, енергоносії та порівняно високі ціни на продукцію квітництва створюють сприятливі умови для його розвитку. У найближчі декілька років місця на ринку вистачить всім. Поки на ньому мирно співіснують великі і дрібні учасники (що характерно далеко не для всіх галузей української економіки). Кожне велике господарство щорічно розширяється в середньому на півгектара. Це говорить про те, що у виробників квітів хороші перспективи. До того ж українськ квітникарі думають навіть про експорт вітчизняної продукції: вже є досвід експорту квітів до Литви, Угорщини, вивчається можливість експорту до Росії.

Квітковий бізнес не може бути не прибутковим. Квітка – не предмет першої необхідності, і людина може за нього заплатити, коли вона сита, одягнута і взута. Тому за розвитком квіткового бізнесу можна судити про рівень життя населення. Це як лакмусовий папірець економіки. Підприємці зазначають, що останнім часом потреба в квітковій продукції зросла, це можна пов’язати з підвищенням добробуту. Головне зараз – перевести вітчизняний квітковий ринок на цивілізовані рейки, зробити його цивілізованим настільки, щоб відродилося квітництво, традиц вирощування всіх товарних позицій, в тому числі екзотичних. Стабільно високий попит на квіти робить цей бізнес вельми привабливим як для квітникарів, так для продавців делікатного товару. Шалених прибутків не буде, але квіти залишаться одним з найприбутковіших і водночас приємних видів бізнесу.

Один із нинішніх лідерів ринку — компанія «Камелія» — починала свою діяльність 1994 року з імпорту зрізаних квітів із Голландії та інших країн, пропонуючи місцевим споживачам рослини понад трьох тисяч найменувань. Наростивши фінансові м’язи на імпорті, компанія почала вкладати кошти не лише в розширення торгової мережі, а й у створення власного виробництва квітів. Сьогодні в них 90 тис. кв. м власних теплиць, будуються нові виробничі потужності, розраховані не тільки на постачання продукції на внутрішній ринок, а й на експорт.

Створюють і розширюють власні виробництва також інш компанії, які починали свою діяльність із чистого імпорту квіткової продукції. Мукачівська фірма «Квіти Закарпаття», за словами її керівника Івана Пфістера, робить ставку на вирощування розсади однолітніх і багаторічних квітів, кімнатних рослин, львівська «Еліт флора» — на оптово-роздрібний продаж кімнатних, декоративних рослин, цибулин квітів, насіння і рослин відкритого ґрунту.

Однак головні зрушення, що відбулися на вітчизняному квітковому ринку, який, виявляється, може вирощувати мільйони червоних троянд, пов’язані з тим, що за останні роки в країні з’явився цілий ряд сучасних (заснованих на новітніх технологіях) квітникарських підприємств. Господарство «Асканія-Флора» — це ціле містечко зі скла, де, вирощуючи елітні троянди, працюють понад 350 осіб. У теплицях компанії «Украфлори» за рік вирощують 18 мільйонів квітів. При цьому менеджмент, створюючи дилерську мережу, планує до 2010 року збільшити виробництво вдвічі, а до 2015-го — утричі. Саме компанії, оснащені сучасними технологіями, поєднуючи діяльність на внутрішньому ринку із постачаннями за кордон, найбільше сприяють розширенню сфери впливу вітчизняного бізнесу.

Орієнтація в квітникарстві на новітні досягнення дала українським виробникам змогу одними з перших розпочати впровадження ново екологічно чистої технології, заснованої на застосуванні не синтетичних, а органічних замінників ґрунту в теплицях. Група українських підприємців на острові Цейлон налагодила виробництво матів на основі кокосового субстрату, як успішно використовуються у вирощуванні не лише овочів, а й квітів і горщикових рослин. В інтерв’ю кореспонденту «ДТ» заступник директора ЗАТ «Магеллан» Андрій Кивушин розповів, що українська компанія, крім заводу, має оснащену всім необхідним лабораторію, наукову базу, яка дозволяє проводити дослідження, вносити необхідні корективи в технологічні процеси. Екологічно чисту продукцію для теплиць — кокосові мати і блоки — дедалі ширше застосовують у вітчизняному квітникарстві й овочівництві; вона експортується в Росію, Білорусь, країни Прибалтики.

Якщо порівняти квіткові ринки Росії та України, то картина вимальовується неоднозначна. Місткість російського ринку, за оцінками експертів, становить 1,3—1,5 млрд. дол., українського — у межах 400—500 млн. дол. Росіяни трохи більше, ніж українці, витрачають коштів на придбання квітів. У наших північних сусідів ринок зростає щорічно на чверть, а в Україні — лише на 15—20%. Але за якісними показниками ситуація інша. У місткому російському ринку імпорт і власне виробництво зупинилося на співвідношенні дев’ять до одного, тобто, 90% квітів ввозиться і лише 10% вирощується на місці. В Україн власне виробництво квітів, а надто в останні роки, має тенденцію до збільшення. Українські виробники, особливо з тих, що опанували голландську технологію побудували сучасні теплиці, досить активно просувають продукцію на ринки Росії, Білорусі, інших країн СНД.

Відповідаючи на запитання журналістів, представник зарубіжних організаторів II Міжнародної виставки з квіткового бізнесу Flowers Hortech Берко Стук’є (Голландія) сказав, що український квітковий ринок є найбільш розвинутим серед країн СНД. На його думку, він на три-чотири роки випереджа російський. У своїй діяльності голландські фірми, з огляду на цю обставину, планують через кілька років збільшити на чверть імпорт квітів (переважно зрізаних) у Росію. Що ж до України, то зростання поставок тих-таки зрізаних квітів основний світовий імпортер не передбачає. Замість цього планує ввозити більше посадкового матеріалу, кімнатних рослин і рідкісних екзотичних квітів, попит на які місцеві виробники задовольнити не в змозі.

Ділові взаємовідносини, співробітництво із зарубіжними квіткарями переконало вітчизняні фірми в тому, що не всі напрями специфічного бізнесу можуть бути однаково успішними. Якщо вирощування квітів масового попиту виявилося для них посильним, то з насінництвом, селекцією ситуація інша. Навіть спеціалізоване науково-виробниче товариство (НВТ) «Елітсортнасіння», яке працю вже не перший рік, вирощуючи насіння айстр, чорнобривців, петуній, не береться за насінництво особливо популярних на ринку троянд, тюльпанів. За словами менеджера НВТ Ярослава Билиневича, фірма є конкурентоспроможною, якщо спеціалізується на вирощуванні традиційних українських квітів на насіння. Стосовно ж насіння і розсади троянд, тюльпанів, орхідей, не кажучи вже про екзотичні рослини, то їх купити за кордоном набагато дешевше, ніж виростити на місці. Тому українські квіткарі використовують імпортний посадковий матеріал, ввезений переважно з Голландії, що дає можливість, не витрачаючи додаткових зусиль і коштів, розширювати масштаби власного виробництва, нарощувати експортн поставки, відчувати реальний ефект від участі в міжнародному поділі праці.

Думка експертів, які вивчають проблеми квіткового ринку, однозначна — від співробітництва вітчизняних і зарубіжних фірм вигра український споживач. Заважає справі не зростання конкуренції між ними, а базарна стихія, коли дрібні ділки ввозять посадковий матеріал, вирощують квіти торгують ними, не витрачаючи коштів на мито і податки. Особливо уражен тіньовим квітковим бізнесом прикордонні та курортні регіони країни. За словами керівника фірми «Квіти Закарпаття» Івана Пфістера, конкурувати з величезною армією тіньовиків складно. Аби компенсувати втрати, підприємство змушене переносити продаж у більш контрольовані міста, у тому числі в Київ, де було взято в оренду теплиці, торгові площі.

Компанія „Украфлора" - лідер на ринку квітів України. Компанія є виробником, імпортером та роздрібним торговцем квітів. „Украфлора" працює у трьох напрямках - зрізані квіти, кімнатн рослини і рослини відкритого ґрунту, а також аксесуари для флористів та декор для дому. У компанії та на виробництві працює понад 450 співробітників. У 2005 р. обіг компанії склав близько 15 млн. євро., що на 30% більше у порівнянні з 2004 р. „Украфлора" заснована у 1993 році як спільне українсько-польсько-американське підприємство. З 2005 р. до складу Украфлори" входить новий комплекс з виробництва троянд у селі Дорожне Вінницькій області із посадковими площами понад 12 га, який здатен вирощувати понад 18 млн. квітів на рік. Загальний розмір гуртово-торгівельного комплексу компанії „Украфлора" у Києві перевищує 3500 кв. м. Мережа роздрібної торгівлі складається з 4 магазинів та садових центрів. Постійними гуртовими клієнтами „Украфлори" є більш ніж 300 компаній.

Ми розраховуємо, що створення дилерсько мережі дозволить „Украфлорі" вже до 2007 р. збільшити свою частку у сегменті зрізаних квітів - з 12% до 22%, у категорії кімнатних та квітів відкритого ґрунту - з 15% до 30%", - говорить генеральний директор „Украфлори" Олена Букало.

Компанія відчуває потребу у розширенні ринків збуту після того, як у 2005 році був побудований новий комплекс у Вінницькій області  вартістю 12 млн. євро,  розрахований  на вирощування понад 18 млн. квітів тис. квітів щороку. Тому створення мережі дилерів головним завданням „Украфлори" у 2006 р. Мережа має стати однією з складових втілення стратегічного плану „Украфлори" - збільшити обіг компанії вдвічі до 2010 р., та втричі - до 2015р.

„За дилерською програмою партнери „Украфлори" матимуть переваги перед іншими у випадку виникнення дефіциту певного виду квітів, - відзначає пані Букало. - Ми завершили створення автопарку з 9 вантажівок загальним об'ємом 350 кв.м. для забезпечення безперебійного постачання квітів. Крім цього, компанія планує надавати інформацію стосовно тенденцій на квітковому ринку та данні останніх маркетингових досліджень кожного регіону України. А також - надавати консультації з усіх питань діяльності дилера".  Перші дилерські контракти вже підписані з партнерами зі Львова, на черзі - Донецьк, Дніпропетровськ та Одеса. При формуванні ціни для дилера буде враховуватися розмір ринку та норма прибутку в його регіоні. Адже не можна порівнювати Київську область, на яку припадає понад 12% від обсягу квіткового ринку України, з такими найменшими ринками, як, наприклад, Кіровоградська  та Чернігівська області - на які припадає менше 2%. Крім столичного регіону найбільшими покупцями квітів є Харківська, Дніпропетровська, Донецька та Луганська  область", - зазначає пані Букало.

За її словами, ринок квітів в Україн продовжує збільшуватися на 15-20 % щороку. Найбільше зростання відбувається у сегменті кімнатних квітів - на 20 %. Цьому сприяє розвиток мереж супермаркетів, які включають цю категорію до свого асортименту. Зокрема, „Украфлора" постачає кімнатні квіти до таких торгівельних мереж, як Metro, Billa, Велика Кишеня, Фуршет та інших. У сегменті зрізаних квітів найбільше зростання попиту було серед  троянд сортів  Grand Prix, Avalanche, Aqua та Sphinx. Понад 80% квітів в Україні продається через ринки. Спеціалізовані магазини збільшують свою частку, але на разі вона не перевищує 20% [12]. Серед регіональних уподобань фахівці „Украфлори" відзначають, що найбільшими шанувальниками троянд є мешканці Чернівецької області (83% всіх покупок квітів), гвоздик - Криму (54,8%), гербер - Житомирської області (40%). Ц різновиди квітів є найбільш популярними в Україні. Водночас, найбільшими експериментаторами, які віддають перевагу іншим видам квітів, є одесити (24%). Також в Одесі найбільша частка серед усіх міст припадає на дорогі букети.

Основи проведення зовнішньоторговельних операцій визначає Закон України «Про зовнішньоторговельну діяльність». Зовнішньоекономічна діяльність — діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарсько діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Демпінг — ввезення на митну територію країни імпорту товару за ціною, нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) — матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Імпорт (імпорт товарів) — купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Ліцензія відкрита (індивідуальна) — дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу. Ліцензія генеральна — відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (товарах) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах). Ліцензія експортна (імпортна) — належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування. Ліцензія разова (індивідуальна) — разовий дозвіл, що ма менний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший, ніж той, що необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції.

Митне регулювання — регулювання питань, пов’язаних із встановленням мит та митних зборів, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України [1].

Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

- фізичн особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України постійно проживають на території України;

- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та нші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;

- об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на територ України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

- структурн одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

- спільн підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

- інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Україна в особ органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльност на території України, діють як юридичні особи згідно з частиною четвертою статті 2 цього Закону і законами України.

2.2 Нормативно правові умови здійснення даного контракту

Відповідно до Закону України “Про митний тариф України квіткові рослини з пуп’янками чи ті, що квітнуть, зрізані квіти та пуп’янки, що придатні для складання букету чи декоративних цілей, а також листя, гілки та інші частини рослин без квітів, трава, мох, лишайники для букетів чи обрамлення, класифікуються за кодами і обкладаються ввізним митом за специфічними ставками, що встановлені відносно кількості ц продукції. В представлених до митного оформлення нвойсах обов’язково повинні бути вказані номери коробок з продукцією і повний перелік продукції. До того ж товар повинен відповідати вказаним у документах торговим показникам: кількості, ціні за одиницю та загальній сумі. Додатково треба вказувати якісні характеристики квітів – довжина, колір, кількість бутонів на гілці [2]. Обов’язковим сертифікат про походження товару, фітосанітарний сертифікат експортера та сертифікат якості. Перерахунок поштучної продукц передбачає кратність упаковки пакетів всередин коробки, що встановлюється в країнах-експортерах. Так, в одном пакеті зазвичай вміщується троянд не менше 20 шт., хризантем – не менше 5 шт., гвоздик и лілей не менше 10 шт., ірисів, тюльпанів і гербер – не менше 50 шт.

Всі українські імпортери зобов язані сплачувати митні збори при ввезенні квітів в Україну. Щоб увезти в країну в сезон цвітіння, тобто з 1 червня по 31 жовтня, одну троянду, імпортеру доведеться заплатити eur1. Ввезення однієї гвоздики обійдеться в eur0,6, орхідеї – eur2, гладіолуса – eur1. З 1 листопада по 31 травня ставки зменшуються, окрім плати за ввезення гладіолуса.

Незважаючи на прийняті державою заходи щодо захисту внутрішнього квіткового ринку потік імпорту не тільки не поменшав, а навпаки, збільшився. Фахівці впевнені, що повністю перекрити мпорт квітів в Україну не можна, бо це спровокує на ринку великий дефіцит. Згодом квітковий імпорт може відпасти сам по собі, за умови якщо почнеться серйозний розвиток вітчизняного квіткового виробництва.

Митниця наказом скасувала спеціальну звітність митних органів у випадку, якщо задекларована вартість оформлюваних квітів нижче контрольного рівня, а це, як очікується, прискорить час проходження митних процедур при імпорті квітів.

Також Митниця ініціює істотне зниження ставок мита на імпорт квітів і заміну одиниці вимірювання цього товару під час контролю на кордоні зі штук на кілограми, що буде сприяти прискоренню митного оформлення квітів, оскільки скасує необхідність їхнього поштучного перерахунку.

Для остаточного спрощення митних процедур під час ввезення до України товарів, які швидко псуються, зокрема квітів, необхідно делегувати Держмитслужбі функції здійснення перевірки всіх передбачених законодавством дозволів на ввіз товарів, що сьогодні в пунктах пропуску на кордоні здійснюють 8 контрольних служб, крім Митниці.

Закон України «Про карантин рослин» визначає правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин, повноваження органів державно влади, їх посадових осіб, права і обов'язки юридичних та фізичних осіб, спрямовані на запобігання занесенню та поширенню відсутніх на території України регульованих шкідливих організмів, і становить частину законодавства України щодо захисту життя та здоров'я рослин.

Проведення фумігації (знезараження) об'єктів регулювання, як переміщуються через державний кордон України та карантинні зони, підляга ліцензуванню відповідно до закону. Державна служба з карантину рослин України для виконання своїх повноважень взаємодіє із центральними органами виконавчо влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями.

Фітосанітарна експертиза об'єктів регулювання проводиться з метою виявлення та/або дентифікації регульованих шкідливих організмів. Фітосанітарну експертизу проводять карантинні лабораторії Державної служби з карантину рослин України, акредитовані згідно із законом та уповноважені Головною державною інспекцією з карантину рослин України проводити необхідний аналіз відповідно до міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій. Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія організовує проведення науково-дослідних робіт у сфері карантину рослин, аналізу ризику, надає карантинним лабораторіям, зазначеним у частин першій цієї статті, методичну допомогу з питань карантинної лабораторно діагностики. Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія проводить повторну фітосанітарну (арбітражну) експертизу на запит особи. Результати повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи вважаються остаточними. Порядок проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Контракт 21/12

Київ                                                                                  “01” травня 2007

ТОВ “Алегорія”, надалі “Покупець”, в особ директора Верхогляда Олександра Олександровича, з одного боку, та фірма „Троянда”, надалі “Продавець”, в особі директора  Кузьми Василя Васильовича, - з другого боку , уклали цей Контракт у такому:

Предмет контракту

Продавец продав, а Покупець купив  (надал товари), перераховані у Додатку №1 до даного Контракту, та який є його невід’ємною частиною, на суму 60358,5 длр. США на умовах СІР Варшава.

Ціна та загальна сума контракту

Продавець продав, а Покупець купив   

Загальна сума Контракту, яка включає вартість експортного упакування та  маркування, складає 60358,5 длр. США.

Якість товару

Якість товару підтверджуватись Сертифікатом про якість підприємством-виробником.

Строк та дата поставки

Поставка товару за даним Контрактом повинна бути здійснена протягом 10 днів з моменту повідомлення Покупця про надходження на рахунок продавця.

Датою поставки вважається дата прибуття вантажу на умовах СІР Варшава.

При отримані від Покупця письмової заяви про зміни будь-яких позицій у Специфікації до даного Контракту в період дії дано Специфікації, Продавець залишає за собою право перегляду як ціни, так і строків поставки, викликаного внесенням змін з боку Покупця.

Умови платежу

Оплата вартості Товару здійснюється шляхом 100% передоплати вартості товару.

Днем оплати вважати день списання коштів з рахунку Покупця.

Всі витрати, які пов’язані з проведенням взаємних розрахунків та платежів, несе Покупець.

Гарантії

Продавець гарантує, що поставлений за цим Контрактом товар виготовлений згідно із стандартами країни-виробника. У підтвердження цього Продавець надає Покупцю Сертифікат якості виробника.

Строк гарантії становить 6 місяців з дати поставки кожної партії товару.

Покупець зобов’язаний надати Продавцю претензії як щодо якості, так і щодо кількості товару протягом 10 днів з дати поставки товару.

Покупець зобов’язаний скласти та передати Продавцю підтверджений Торговою палатою Рекламаційний акт, із якого будуть виявлені характер дефекту, день його виявлення та причина.

Форс-мажор

Обставини форс-мажору (пожежа, повінь, землетрус та інші природні лиха , військові дії, ембарго на експорт та імпорт, нші обставини, які не залежать від сторін) спів розмірно відсувають строки поставки, оскільки вони значною мірою впливають на виконання у строк Контракту або його частини.

Продавець протягом доби повідомляє Покупця про початок та закінчення обставин форс-мажору, причому повідомлення про наявність та тривалість обставин форс-мажору повинно бути підтверджено Торговою палатою.

При невиконанні Контракту понад 2 місяців Покупець має право анулювати весь Контракт або його частину.

Арбітраж

Будь-яка суперечка, що виникає за цим договором або у зв’язку з ним, підлягає передачі на розгляд у арбітражному порядку.

Арбітраж повинен складатися із трьох суддів, мати місце у Стокгольмі (Швеція) (або інша нейтральна держава), мова документів, рішення арбітрів тощо – англійська, регулювання та тлумачення Контракту – за допомогою положень Шведського права.

Інші умови

Всі додатки до даного Контракту є його невід’ємною частиною.

З моменту підписання даного Контракту ус попередні переговори та листування за ним втрачають силу.

Права та обов’язки Сторін за даним контрактом не можуть бути передані будь-якій фізичній чи юридичній особі без письмово згоди обох Сторін.

Контракт набуває сили з дати його підписання.

Відповідальність сторін

Продавець обов’язується поставляти товар згідно Специфікації в обговорені вище строки та гарантує якість, упаковку та дійсність відвантажених документів та необхідних сертифікатів.

Всі обов’язки , які пов’язані з митним оформленням вантажу на території Польщі лягають на Покупця.

Юридичні адреси та банківські реквізити сторін

Покупець ТОВ “Алегорія”________________________________

Продавець “ Троянда”____________________________________

Здійснено в Києві “01” травня 2007 р.

Продавець                                                                           Покупець

Фірма«Троянда»                                                          ТОВ “Алегорія”

Директор                                                                                Директор

Кузьма В.В.                                                                          Верхогляд О.О.

Головний бухгалтер                                                 Головний бухгалтер

Плотнікова А.В.                                                           Костюченко Р.М.

Додаток №1 до контракту № 21/12

Оцінка ефективності імпортного проекту здійснюється наступним чином:

1. умови імпортного товару:

Сума кредиту – 20000 дол. США

Проценти за кредит (річні)  - 15.

Оплата завантаження-розвантаження: 1000 дол. США

Транспортні витрати: 10000 дол. США

1.   витрати пов’язані з розмитненням імпортного вантажу:

сплата мита: 5000 дол. США

сплата митних зборів: 40 дол. США

сплата ПДВ: (митна вартість+мито+митні збори)*ставка ПДВ=

=(20000+5000+40)*20%=5008 дол. США

2.   Виручка від реалізації імпортного товару=Ціна реалізації на внутрішньому ринку*Кількість товару=Виручка

Виручка=10000*4,5=45000 дол. США

3.   Розрахунок валового доходу:

Валовий дохід=Виручка-Витрати по імпорту=45000-25040=19960 дол. США

Зарплата=1000 дол. США

Командировочні=500 дол. США

Інші витрати=500  дол. США

Розрахунки з бюджетом: Валовий дохід-платеж до бюджету=

=19960-7008=12952 дол. США

Таким чином, підприємство від здійснення мпортної операції отримала прибуток в розмірі 12952 дол. США

Коефіцієнт ефективності імпорту товару

                                                                                    (4.1.)

де  - базовий коефіцієнт ефективності імпорту товару,

Вім– внутрішній виторг від продажу імпортного товару;

Сіт –вартість імпортного товару

Тв – транспортні витрати;

Ов – організаційні витрати.

Еі=1,13

                                                                         (4.2.)

де  - альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів споживання;

 – вартість вітчизняного товару, аналогічного імпортному.

При імпорті товарів виробництва необхідно врахувати вартість їхнього обслуговування та використання у виробництві підприємства, що імпортує ц товари.

Еі н=1,21

Таким чином, імпортна операції  по закупівлі та імпорту кави до України прибутковою операцією.

Опис предмета договору

Фіалка — рід квіткових рослин родини фіалкових, що містить від 200—500 видів у всьому світі, переважно в помірних широтах Північної Півкулі, але також зустрічається на Гаваях, в Австралазії та в Андах (Південна Америка). Вони зазвичай ростуть у вологих і злегка затінених умовах. Більшість фіалок — маленькі багаторічні рослини, але деякі — однорічні, а деякі — невелик кущі.

Вони зазвичай мають серцеподібне листя несиметричні квітки з чотирма віялоподібними пелюстками, дві на кожній стороні, одну широку нижню пелюстку.

Форма пелюсток визначає багато видів, наприклад, деякі фіалки мають «шпори» на кінці кожної пелюстки. Кольори квіток змінюються залежно від виду, багато з них фіолетові, як пропонує назва, деякі блакитні, деякі жовті, деяка білі або кремові, деякі — двокольорові, часто блакитний жовтий. Розквіт часто рясний, і трапляється звичайно увесні або улітку.

Відома риса деяких фіалок — тонкий аромат їх квіток; разом з терпенами, головний компонент запаху — кетонна сполука іонон, який тимчасово робить рецептори носа нечутливими, ще перешкоджає подальшому відчуттю запаху квітки.

Фіалка «Лонг вайф» — фіалка пахуча, кінські копитця, підлісок. Багаторічна трав'яниста ранньовесняна рослина родини фіалкових, 5-15 см заввишки з прикореневою розеткою при основі стебла, з повзучим малорозгалуженим кореневищем і з повзучими надземними пагонами.

Листки чергові, широкоовальні, ниркоподібні або округло-яйцеподібні, при основі глибокосерцеподібні, верхівка листково пластинки тупа, по краю городчаста, темно-зелена, короткопухнаста або гола. Прилистки фіалки «Лонг вайф» - яйцеподібно-ланцетні з торочками, довжина яких менша половини ширини прилистків. Черешки довгі. Квітки запашні, поодинокі, на довгих квітконіжках, неправильні, роздільнопелюст-кові, оцвітина подвійна, з п'яти тупих чашолистків і п'яти різних пелюсток. Нижня пелюстка з шпоркою, на верхівці виїмчаста, інші — округлі; бічні пелюстки менші від нших.

Фіалка «Лонг вайф» - ефіроолійна, лікарська, харчова, вітамінозна, медоносна і декоративна рослина. В усіх частинах фіалки запашної міститься ефірна олія: у квітках і листках — до 0,002, у коренях — до 0,038 %. Фіалка «Лонг вайф» рекомендується як ефіроолійна культура для потреб парфумерної промисловості.

У народній медицин використовують траву і коріння фіалки запашної як відкашлювалъний, сечогінний, потогінний, блювотний і жарознижуючий засіб. Їх застосовують при каменях нирок сечового міхура, при подагрі і ревматизмі, при емфіземі легень, нетриманн сечі та коклюші у дітей, при грипі, ангіні та інших запаленнях верхніх дихальних шляхів. Із свіжих квіток фіалки запашної виготовляють сироп  засіб від кашлю, для зміцнення нервів.

Крім того, квітки використовують у народі як дитяче проносне. Фіалка запашна містить (особливо в корінні) багато сапоніну та алкалоїд віолін, що й зумовлює її відкашлюванн властивості. Коріння фіалки запашної, що містить віолін, частково може замінити корені імпортної американської іпекакуани для виготовлення блювотних відкашлювальних засобів. Листки фіалки «Лонг вайф»містять вітамін С (140-396 мг%) і каротин (12 мг%). Корені фіалки дивної використовують як проносний блювотний засіб.

У гомеопатії застосовується есенція із свіжої квітучо фіалки запашної при кашлі і суглобному ревматизмі. Фіалка «Лонг вайф» медоносна рослина. Бджоли збирають з неї тільки нектар. Настойка квіток, що ма приємний блакитний колір, придатна для підфарбовування лікеро-горілчаних та кондитерських виробів; від лугів настойка стає зеленою, а від кислоти червоною. Обидва види фіалок-декоративні рослини. Ростуть у напівтінистих місцях парків лісопарків.

Фіалку «Лонг вайф» збирають навесн та влітку з квітками, листками та кореневищами з коренями. Сировину сушать на горищі або в добре провітрюваному приміщенні, розстеливши на папері чи тканин тонким шаром. Висушену сировину зберігають у картонних або фанерних коробках, вистелених папером. У зв'язку з хижацькою заготівлею фіалок на букети, особливо фіалки запальної, вони потребують охорони.

Висновки

Стабільно високий попит на квіти робить цей бізнес вельми привабливим як для квітникарів, так і для продавців делікатного товару. Фахівці вітчизняного квіткового бізнесу оптимістично стверджують, що зараз в Україні склалася сприятлива ситуація для нвестування в квіткове виробництво. Історично склалося так, що законодавцем квіткової моди, а згодом квіткового бізнесу стала Голандія. Квітковий бізнес в сучасних Нідерландах, як правило, сімейний. Традиц передаються з покоління в покоління, в той час як технологія удосконалюється.

Український ринок квітів на 3-4 роки випереджає російський і є найрозвиненішим серед країн СНД, вважають експерти. Особливо українські підприємці досягли успіху у власному виробництві квітів — сьогодні вони здатні щороку вирощувати 100 мільйонів троянд, що на 80% покриває потреби ринку. На ринку квітів України традиційно співіснувала продукція державного й приватного секторів. За статистичними даними, щороку спеціалізовані тепличні господарства, яких було більше півсотні, вирощували близько 240 млн. шт. квітів.

Основна маса квітів на нашому ринку – імпортний товар. Головні постачальники квіткової продукції на український ринок – Еквадор, Польща, Бельгія, Іспанія, Італія, Ізраїль, Туреччина, Німеччина. Левова частка постачання здійснюється з Голландії, визнаного світового лідера в квітковому бізнесі. Система голландських аукціонів забезпечують біля 90% від об’єму всього світового квіткового продажу.

Відповідно до Закону України “Про митний тариф України квіткові рослини з пуп’янками чи ті, що квітнуть, зрізані квіти та пуп’янки, що придатні для складання букету чи декоративних цілей, а також листя, гілки та інші частини рослин без квітів, трава, мох, лишайники для букетів чи обрамлення, класифікуються за кодами і обкладаються ввізним митом за специфічними ставками, що встановлен відносно кількості цієї продукції.

1.       Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991. - № 29. - С. 377.

2.       Закон України «Про карантин рослин» // Відомості Верховно Ради (ВВР), 1991. - № 29. - С. 377.

3.       http://www.uwtoday.com.ua/articlea.asp?Lid=1&NID=4108&JID=214

4.       http://www.academia.org.ua/index.php?p_id=42&id=196

5.       http://www.dt.ua/2000/2675/59812/

6.       http://www.uwtoday.com.ua/print.asp?NID=4108&LID=1

7.       http://www.ukraflora.com.ua/news/press_relise/?Id=14

8.       http://www.2000.cv.ua/2003/50/13?print

9.       http://postup.in.ua/usual.php?what=41396

10.     http://www.ikd.ru

11.     http://www.shevekgroup@gmail.com

12.     http://www.stdemorecords.com

13.     http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%88%D0%BD%D0%B0